Тінь,що стала світлом - Night mystery

Артемові здавалося, що світ перевернувся. Раніше все було зрозуміло: є він, є правила, яких він дотримується, і є ті, хто грає за його умовами. Але тепер усе це більше не мало сенсу.

Він більше не міг сміятися над чужими слабкостями.

 Він більше не хотів бути тим, ким був.

Але змінитися — значить визнати, що ти був неправий.

І це було найважче.

---

Одного дня, коли всі розходилися після уроків, Артем побачив, як його друзі оточили Олену в коридорі. 

Славко, як завжди, глузливо посміхався.

— Ти ж думаєш, що ти особлива, так?

Олена не відповіла, лише спокійно дивилася на нього.

— Та вона просто заучка, яка думає, що розумніша за всіх, — підхопив інший хлопець.

Артем відчув, як у ньому щось закипає.

Раніше він теж так поводився. Але тепер це виглядало… бридко.

— Відчепіться від неї, — сказав він різко.

Всі замовкли.

Славко повернувся до нього з подивом.

— Що?

— Відчепіться, — повторив Артем, дивлячись йому прямо в очі.

Друзі переглянулися, а потім Славко хмикнув.

— Ти що, захищаєш її?

Артем мовчав.

— Ти ж сам починав це, пам’ятаєш?

Він пам’ятав. І від цього ставало ще гірше.

Але тепер усе було інакше.

— Просто йдіть, — тихо сказав він.

Хлопці ще трохи постояли, а потім розвернулися й пішли.

Олена дивилася на нього довго.

— Чому ти це зробив?

— Бо я більше не хочу бути тим, ким був.

І він сказав це вперше.