Пані Язикатої Хати 2 - Ялинка Ясь

 

На Поляні вона довго бігала і поринала у струмок, цього разу намагаючись не мочити волосся, і нарешті змогла заспокоїтися. Коли повернулася, ведмедика біля дубу вже не було. Але поки добиралася додому, їй здавалося, що його чорні уважні очі не залишають не на мить, стежачи, щоб дісталася без подій. Попереду був новий день та побачення з черговим нареченим. «Господи, хай хоч сьогодні нічого не станеться!»

Ех… Знала би вона…

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно