Ти - моя пристань - Юліанна Бойлук

— Армане, ти матимеш можливість віддати своє життя за Селіндж, оскільки я не змінюватиму свого рішення і ти допомагатимеш їй у Манісі та супроводжуватимеш у поїздках. І якщо Султані щось загрожуватиме зможеш бути поруч та захистити її. Сподіваюся, я не пошкодую про своє рішення. Ти сміливий, як і вона. Я ціную сміливість, вірність та кохання. Однак, я змушений відмовити тобі сьогодні. Селіндж — Султана Династії, тому має вийти заміж за наближеного державного діяча. Мені шкода... Якщо це все, то всі можуть бути вільними...

В ту мить серця закоханих впали на землю й з гуркотом покотилися вниз. Знову сум ожив на обличчі юнки та легкий присмак болі, ретельно прихований за смиренням, в Армана.

— Я розумію. Пробачте, Володарю. І ви, Султано. Шехзаде, Аміро Султан, з вашого дозволу... — поклонившись, Бей миттю покидає покої. Тоді ж Селіндж тікає з обіймів.

— Дякую хоч за це... — присідає в поклоні і зникає у дверях...