Флеш Рояль - Тала Тоцка

— Привіт!  —  зашепотіла дівчина. — А ти звідкіля взялася? Відбір вже скінчився.

Дівчину звали Юля, вона й розповіла Дінці, що для напередодні був влаштований цілий іспит, де Олексій — їхній майбутній піт-бос — занадто прискіпливо відбирав стажистів, в переважній більшості студентів міських вузів.

—Я теж склала іспит, — згадала Дінка математику в холі казино, — тільки що.

Юля навчила Дінку чипувати — збирати фішки, тобто чіпи, в стовпчик з двадцяти штук — стек, а потім, зрізуючи вказівним пальцем, ділити його на чотири менших стека по п'ять чіпів. Повернувшись в зал, піт-бос Олексій нагадав, що перший іспит через тиждень, потрібно буде за певний час зібрати три стека по двадцять чіпів.

Хто б сумнівався, Дінка цей іспит склала. І всі інші іспити теж. Олексій, своїм він дозволяв називати себе Лексом, безжально муштрував стажистів. Спочатку рулетка, потім блекджек, потім покер, потім знову рулетка. Мамі Дінка відразу все розповіла, мама розплакалась, але Дінка так переконливо розписувала їй, яких прекрасних, дивовижних і порядних людей зустріла вона в «Роялі», що їй самій вже здавалось, що це не гральний заклад, а як мінімум «Червоний хрест». Або кафедральний собор.

Своїми для Олексія Дінка з Юлею стали несподівано. Одного разу, спостерігаючи, як Дінка розкладає карти на блекджеці, Олексій переглянувся зі своїм помічником Стасом і в напівголос сказав:

— Арєєва і Смирнова, ми йдемо першими, забирайте одяг з гардеробу, ми чекаєм вас в машині.

Дінка завмерла. Ось і все, відіграли дівчатка свою партію. Піт-бос з помічником подекуди від'їжджали під час занять з двома дівицями із зовнішністю чистісіньких бурсачок, а до кінця занять поверталися всі разом. Дівиці виглядали ще більш пом'ятими, а Олексій зі Стасом розслабленими та задоволеними. На мить Дінці стало шкода даремно витрачених двох місяців навчання, ну то й грець з ним, мабуть, не доля.

— Дякую за гру, — долоня ковзнула об долоню, це вже увійшло в звичку, і Дінка вибралась із-за грального столу, тягнучи за собою не менш розгублену Юлю. — Ми пішли додому.

І вони обидві попрямували до виходу.

— Арєєва, стій, — гримнув піт-бос і прошипів, — куди зібрались?

— Ми не поїдемо з вами, Лексе, — твердо промовила Дінка, — значить додому. Олексій похмуро оглянув обох дівчат і хитнув головою в бік столу.

— Не хочете, то й не треба, — і, не втримавшись, буркнув: — Та кому ти здалася, Арєєва, йди краще працюй.

І знову на вихід поплелися бурсачки. Напевно Лекс пообіцяв їм іспит автоматом. Дурепи дві. Остаточний іспит приймав сам власник закладу в компанії таких колоритних персонажів, що з легкістю могли стати гідною прикрасою наймоторошніших кримінальних хронік.

Зате з тих часів між Діною та Олексієм склалися досить теплі, майже дружні відносини. Він раніше за всіх почав випускати пару Арєєва-Смирнова на стажування в зміну, а потім практично відразу затвердив обох в основному складі.

За ці стажування Дінка була щиро вдячна Льоші, оскільки стажистам платили і за вихід, і преміальні, хай не такі значні, як основному складу, куди входили вже досвідчені круп'є. І звідки вони взялися, ці досвідчені круп'є, якщо їхнє казино всього третє в місті?

Звичайно, спати після зміни хотілося страшенно, зміна закінчувалася о п'ятій ранку, на околицю, де жили Дінка з мамою, єдиний автобус починав ходити ближче до семи, тому Діна з дозволу піт-боса досинала в стафф-румі. Всі потихеньку розходились по домівках, вона вкладалася на зручному широкому дивані, їй навіть вдавалось виспатись за ті кілька годин, що залишалися до лекцій.

Відтепер вона в зміні, вже постійно. Дякуючи тим двом англійцям, що до ранку розважали Дінку розповідями про свій бізнес нерухомості в Лондоні, а Дінка потихеньку, жваво підтримуючи розмову, витягла у них на покері все гроші, бідним англійцям навіть не було чим розрахуватися за бар. Добрий Лекса пробачив іноземцям борги перед баром і викликав таксі, все за рахунок закладу. А Юлька з Дінкою, що  ледь тримались на ногах, отримали щедрі преміальні і були тої ж миті затверджені в складі зміни.

І ось сьогодні офіційне відкриття, зміни укомплектовані, у Дінки є особиста, зшита за її мірками форма — біла блузка і чорні атласні шорти з вилогами, — і тепер вона то обходячи, то перестрибуючи через калюжі, несла в руках відпрасовану блузку, і їй здавалося, що вона йде не в казино, а в школу на новорічний бал.