Тепер твоя. Книга перша - Єва Басіста

- Адо, не рухайся, - міцніше стискає в обіймах Саша. - Мені і так важко терпіти. Твоя непорочна вузькість… Блять! Просто не сіпайся, бо зараз кінчу прямо в тебе!

Застигаю та тремчу. Не втручаюся, хапаючи кожний рух Липовського, який втикається обличчям у мою потилицю, сопе та тримає шалений ритм.

Бринькає на мені, мов на гітарі. І нарешті рве струни. Першими лопаються найтонші, за ними грубіші, а там обривається шоста - оргазм.

Я гучно кричу та здригаюся… А він міцно тримає. Продовжує «каторгу», але і сам зупиняється. У мою ногу вдаряється його тепле задоволення…