Красуня для ловеласа - Каріна Іша

Ігнат

Те, що я бачу зараз на відео, приводить мене в повний шок. Виходить, я нізащо побив друга. А Мар'яна не просто кидала погрози нам, а втілила їх у реальність. Ось, тварюка. Знайду, придушу. Гліб настільки втрачений та розбитий. А як зараз Христині?! Вона побачила лише поцілунок. Подумала, що Гліб зраджує її. Втекла, зникла. Вона звичайно по-своєму, має рацію. Ось тільки де її шукати?

Гліб просить залишити його одного, Єва відмовляється. Іде на кухню, бере аптечку. Адже я розбив йому губу, причому сильно. Вона намагається обробити її. Гліб забирає тампон з антисептиком і йде у ванну кімнату, закривається там. Нам нічого не залишається, як піти. Ми виходимо із під'їзду. Єву трясе від хвилювання. Мені здається ще трохи і вона знепритомніє. Беру її на руки, відчиняю пасажирські двері, саджу її. Заводжу машину. Але не їду.

- Боже, чому все сталося саме зараз? - раптом каже вона, дивлячись у стелю, - Христина зникла? Артем теж ніяк не дасть мені спокою?

- Що? Єво, що ти зараз сказала? Повтори! - гарчу я. Якого біса? До чого тут цей козел Артем.

- Ігнат. Я не знала, як ти відреагуєш?...... Вчора до мене приходила колишня дружина Артема! - майже тихо каже вона, - губа розбита, нервова, перелякана.

Замовкає, опускає очі вниз. Чому вона нервує? Якщо вона зараз не продовжить, я вибухну. Нерви натягнуті до краю.

- Єваааа - скрикую я, - продовжуй, не мовчи!

- Вона сказала, що Артем збожеволів. Що я в небезпеці. Він маніакально хоче мене повернути. Я його не бачила. Чесно. Але Ігнат, мені страшно.

Так, мені треба заспокоїтись. Якщо я зараз буду на взводі, то ще більше налякаю Єву. Потрібно поставити охорону. Нехай мої бійці доглядають за нею. Так щоб вона не бачила їх, але вони завжди прийдуть їй на допомогу, якщо мене не буде поряд. І треба пробити цього Артема та його родину.

- Єво, заспокойся. Я поруч. Я зроблю все, щоб ти була у безпеці. Я обіцяю. Поїхали до мене до клубу, я хочу поговорити зі своїм начальником служби безпеки. Може, зможемо дізнатися, де Христина. А потім поїдемо додому. Добре?

- Добре – тихо відповідає. Вона знову відвертається до вікна. Блядь, та що за чорна смуга? Я стискаю від злості кермо. Якби не Єва, розігнав швидкість на максимум і щось зламав би, переїхав. Бажано Артема та Мар'яну. Але все ж таки змушую себе заспокоїтися. Їхній час прийде. Думаю, що скоро.

У клубі Єва від втоми та стресу засинає у мене в кабінеті на дивані. Я ж іду з начальником безпеки до зали, накривши її пледом і поцілувавши у скроню.

- Слухай Олег, - говорю своєму бійцю, - треба поставити спостереження за Євою. Нехай це будуть Мишко та Костя. Вони мають бути максимально непоміченими. Мені не треба знати про кожний її крок, але про підозрілих людей мають доповідати. Їй загрожують поки що не безпосередньо, але її колишній неадекватий.

- Зрозумів. Зроблю.

- Це ще не все. Мені потрібний маячок для телефону. Чи зможеш дістати?

- Так, і дістати і встановити зможу. Щось ще?

- І пробий по своїм каналам, Везенську Христину Дамирівну! Наречену Гліба. Аеропорти, вокзали, автостанції... Телефон її вимкнено. Фотку та дані скину тобі.

- Добре, Ігнате Сергійовичу, зробимо все до вечора. Чи можу йти?

- Так, дякую.

Вже збираюся повернутися до Єви до кабінету, як до клубу входить Іра. А ця, що забула тут? Я ж дав чітко зрозуміти, що між нами все закінчилося. Потрібно звільнити охорону, адже вони отримали від мене наказ не пускати її в клуб. Гаразд, з ними потім розберуся. Іра йде назустріч у короткій червоній сукні, виляючи стегнами, посміхається.

- Ігнат, привіт! Я так скучила. Ти давно не приїжджав до мене. - підходить, притискається до мене, кладе руку мені пах, гладить мій член в штанах, треться як кішка.

- Іра, - відштовхую її від себе. Вона впаде попою на диван. Дивиться здивовано. - Якого біса тобі треба? Я здається чітко дав зрозуміти, що ти мені більше не потрібна. У нас ніколи не було стосунків, просто секс. Поясни мені, ти не розумієш цього? Ти була для мене дівкою на ніч, просто для сексу та все! Мені здавалося, що ти розумна і все розумієш.

- Ігнате, я тебе не впізнаю, - встає вона з дивана, стає навпроти мене, - де той чоловік, який любив жорсткий секс, жіночі тіла, причому бажано без повтору. Ти ніколи не був із однією бабою. Ну, крім мене. Я ж знаю, що ти любиш. І думаю, твоя принцеса не може тобі це дати. Вона тобі скоро набридне. Я почекаю. Адже я завжди ....

- Чекатимеш до старості! - чую голос Єви за спиною. Чорт, і що зараз буде? Єва мене дивує. Вона підходить ближче до нас. Обіймає мене однією рукою за талію, стаючи біля мене. Нахиляє голову вбік, трохи посміхається, примружує очі, дивлячись на Іру. Та навіть трохи здивувалася від поведінки Білосніжки. Зробила крок назад. - Жаль, що така краса пропаде, - продовжила Єва, - Ігнате, може в тебе є знайомі. Потрібно прилаштувати дівчину.

Іра відкриває рота, хоче щось сказати, але ловить мій погляд, замовкає. Вона знає мене, розуміє, що я знищу її. Розвертається і йде, не прощаючись.

- Ану милий, просвіти мене. Поки я сплю, ти тут розважаєшся? І яке покарання мені вигадати тобі? А?