Красуня для ловеласа - Каріна Іша
Єва
Наступний тиждень триває спокійно. Я переїхала повністю до Ігната. У нас все чудово. Він постійно, по можливості влаштовує мені якісь сюрпризи, романтичні побачення.
Сьогодні ми з Христиною їдемо до весільного салону, адже у них незабаром весілля. Точніше я її тягну туди. Вона чомусь відкладає цей похід. Потрібно з нею поговорити, з'ясувати, що з нею.
У салоні просто рай для очей. Величезний асортимент. Може й мені подивитися собі сукню? Ігнат якось натякав, що хоче, щоб я стала його дружиною, що хоче сім'ю, дітей. Я теж хочу, але так і не сказала йому.
Несподівано зауважую, що на вулиці через дорогу стоїть колишня Гліба, Мар'яна. Що ця стерва тут забула? Стоїть, вороже дивиться на Христину. Коли зрозуміла, що ми її побачили, сіла в авто та поїхала. Дивно все це!
- Ти теж бачила? - запитала я, може мені все ж таки здалося і це не вона.
- Ти про що?
- Не про що, а про кого? Мар'яну? Мені ж не здалося?
- Я думаю, що двом одночасно не здається. Це вона. Вона що стежить за мною?
- Не знаю. Але нещодавно вона з подругою приходила до нас ресторан. Посварилася з Ігнатом.
- Через що?
- Ігнат мовчить, але заборонив охороні її пускати. Знаєш, я тоді у батьків Гліба чула вашу розмову. Ти молодець, поставила на місце цю погань. - зізналася я.
- Я сподіваюся тільки ти чула?
- Так. Коли тебе довго не було, вирішила піти, перевірити. Почула кінець розмови, а потім помітила Гліба, повернулася назад.
- Ясно. Слухай Єв, поїхали додому. Сьогодні немає настрою вибирати сукню. А?
- Як скажеш. І взагалі викинь цю тварюку з голови. Гліб любить тебе. Навіть не сумнівайся в цьому.
Відводжу Христину додому, сама їду до ресторану. Ми з батьком вирішили таки продати кафе. Чесно, я не справляюся. Іду до себе до кабінету, мене зупиняє адміністратор.
- Єва Натанівна, добрий день. До вас відвідувач.
- Хто?
- Якась дівчина. Представилася як Кіра.
Що колишня дружина Артема забула тут? Мені нема про що з нею розмовляти. Гаразд, зарберуся під час розмови.
Заходжу до кабінету. Кіра сидить, опустивши голову, дивиться в підлогу, від звуку здригається. Губа розбита, червоні очі від сліз. Не зрозуміла? Що з нею сталося?
- Доброго дня, Кіро.
- Доброго дня, Єво. Мені треба з вами поговорити? У вас є небагато часу? Я не займу багато.
Посуваю крісло ближче до неї, сідаю. Її реально трясе. Та що таке з нею?
- Води? - пропоную я.
- Так, якщо можна.
Встаю, наливаю воду у склянку, простягаю Кірі. Вона п'є майже залпом. Ставить склянку на стіл, робить глибокий вдих.
- Єво, послухай. Артем ..... він просто збожеволів.
- Не розумію, до чого тут я?
- Я почну спочатку. Ми познайомилися за місяць до того, як він зустрів тебе. Я закохалась в нього. Нас познайомили наші батьки. Потім він сказав, щоб я не мріяла про наше майбутнє. Але якось покликав мене до себе, він був п'яний і згвалтував мене. Про це дізнався мій батько і змусив одружитися.
- Кіро, мені не цікаво. Це було дуже давно. І до Артема я зараз нічого не відчуваю. Я взагалі не розумію, навіщо ти мені все це розповідаєш?
- Послухай, будь ласка. У нас за ці 4 роки не було нормальних сімейних стосунків. Він спав зі мною, при цьому зраджував мені. Але не розлучався. Але коли побачив тебе біля клубу того вечора, ніби щось невимовне в нього вселилося.
Вона замовкає, сльози течуть по її щоках. Я кладу руку на її плече. Намагаюся заспокоїти.
- Того вечора він напився, кричав на мене, побив. Я втратила малюка тієї ночі. Єва, не подумай, я не звинувачую тебе.
- Кіра, мені справді шкода.
- Після викидня я більше не зможу мати дітей. Але це ще не все. Артем розлучився зі мною, пішов із бізнесу батька, постійно п'є. Два дні тому прийшов до мене додому, звинувачував, казав, що через мене ти не з ним. Знову побив. Але Єво, послухай. Ти у небезпеці.
- Що? Кіро, я не розумію!
- Він збожеволів, сказав що ти будеш або з ним, або ні з ким. А без тебе і він не житиме. Це все, що я знаю! Єво, я сьогодні їду за кордон. Тому, будь ласка, будь обережна. Все. Я піду, бережи себе.
Вона йде, а я сиджу в кріслі в повному шоці. Що робити? Розповісти Ігнатові? Він його просто вб'є. Я заплуталась.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно