Красуня для ловеласа - Каріна Іша

Єва

Ремонт ресторану зайняв два тижні. Лише постала нова проблема. Потрібно якось розповісти батькам про Ігната, ресторан. Особливо батькові. Уявляю, який допит він мені влаштує. Завтра відкриття. Ігнат звичайно чудовий архітектор, втілив всі мої бажання. Йому самому дуже сподобався весь процес. Назва нашого ресторану "Казка Сходу". Шкода, що на відкритті не буде Христини та Гліба. Я не ображаюсь, у них знову змагання.

Ось як кажуть, про вовка промовка. На екрані телефону "батько". Зараз розпочнеться. І Ігната поряд немає. Чорт.

- Привіт, батьку! Як справи? Я скучила!

Голос батька серйозний, суворий. Ну все, Єво, тримайся. 

- Привіт Єво! Нічого не хочеш пояснити? - підвищуючи голос, питає батько.

- Батьку, ти про що? - намагаюся зобразити здивування в голосі, але виходить погано..

- Не тямиш? Так? Я думав, що у нас завжди були довірчі стосунки?

- Тато... - почала я, але батько мене перервав.

- Поясни мені, будь ласка, чому я від своїх юристів дізнаюся, що на твоє ім'я зареєстрований новий ресторан? Звідки гроші, адже кафе ти не продала, кредиту не брала?

- Тату, послухай мене, будь ласка. Так, маю тепер свій ресторан. Все законно, але...- замовкаю, тепер треба якось Гната сказати. Чорт, як важко.

- Що але? Єва! Продовжуй, моє терпіння закінчується!

- Почну спочатку. У моєму житті вже як місяць з'явилася кохана людина. Його звуть Ігнат. Я обов'язково познайомлю вас. Він хороший. Тату, він любить мене, і я його теж.  Я мріяла про ресторан, адже ти знаєш. Але в мене були проблеми з купівлею ділянки. Він допоміг мені, купив її, але оформив на мене і допоміг мені з ремонтом. Ігнат архітектор. Завтра відкриття. Тату, не ображайся, я не знала, як ти відреагуєш, тому не сказала. Пробачиш?

- А як я можу на тебе злитися? Гаразд, я радий. Правда. Але ми з мамою приїдемо через місяць знайомитись з твоїм прекрасним Ігнатом. Скажи, доню, ти справді щаслива?

- Тато, дуже, як ніколи.

- Добре. Тоді чекаю на фотозвіт з відкриття. Мама буде дуже рада. Чи ти сказала їй, а мені ні?

- Ні, тату. Мати не знає. Ти перший.

- Все, дочко, удачі вам. Я тебе дуже люблю, ти завжди можеш розраховувати на мою підтримку.

- Знаю тато, і я тебе кохаю. Мамі привіт. Скоро побачимося. Чекаю зустрічі.

Славо богу пронесло. Батько в мене звичайно суворий, але розумний і розважливий. Звичайно він влаштує Ігнатові ще ті оглядини. До речі, треба попросити у Христини ключі від студії із пілоном на завтра. Я хочу зробити сюрприз Ігнату. Я ж винна йому танець. Потрібно сьогодні ще сукню забрати з ательє на відкриття, подивитися пару договорів, ще потрібно провести співбесіду на посаду Макса. До речі, про Максима. Він поїхав до Києва. Я написала йому чудову рекомендацію. Нехай у нього буде все гаразд і він зустріне гарну дівчину.

Несподіване повідомлення від Ігната.

"Привіт красуне. Як ти? Я скучив. Сьогодні не вийде приїхати, багато роботи. Буду пізно. Люблю."

"Привіт рідній. Теж працюю. Шалено скучила. Сама допізна буду. До речі тато сьогодні дзвонив, лаявся. Знайомитись приїдуть за місяць." 

"Зрозуміло."

"І все? Тобі не страшно?"

"Ні, Єво. Я давно не пацан. До речі, а коли з моїми знайомитимемося? Мама вже питає!"

Ось чорт. Його батьки. Цієї зустрічі я боюся найбільше. Не хочу повторення. А раптом я їм не сподобаюся. Буде так само, як з Артемом.

"Єво, я не наполягаю. Але якщо ти думаєш, що вони тебе не приймуть, то помиляєшся. Я за них впевнений на всі сто відсотків."

Він що читає мої думки?

"Я знаю. Коли скажеш, тоді й знайомитимемося!"

"Тоді я скажу мамі, що ми приїдемо у вихідні. І заспокойся, я буду поряд з тобою. Завжди."

"Добре. Гарного вечора. І будь обережним на дорозі."

"І тобі гарного вечора, Білосніжко. Не засиджуйся до пізна на роботі. Люблю."

Вранці мене розбудив дзвінок у двері. Кур'єр. Приніс букет рожевих гербер. Там була записка.

"Доброго ранку Білосніжку, чекаю зустрічі. Кохаю. Ігнат". 

Ось тобі і добрий початок дня. Квіти від коханого і все, настрій на висоті.

Увечері на відкриття прийшло багато людей. Більшість знайомі Ігната. Купа репортерів, інтерв'ю. Багато хто підходив, вітав нас. Ось не люблю я цю офіційну частину заходів. Скоріше закінчилося б. Ігнат ні на хвилину не відходив від мене, бачив що я нервуюсь. Тримав то за руку, то за талію. На мені сьогодні довга чорна вечірня сукня з відкритою спиною, Ігнат оцінив. Ми стояли спілкувалися з гостями, коли зайшла Мар'яна і якась дівчина. Ось якого вона приперлася, у списку гостей її не було.

- Ігнат, вітаю з відкриттям. Шикарний ресторан. - кинула на мене невдоволений погляд. І подруга її, чомусь дивилася на мене якось вороже. Дивно. Я вперше її бачу, але це подруга цієї стерви.