Не в красі щастя - Ангеліна Кріхелі

Аліна здивовано дивилася на Романа.

- Але він це вміє.

Слідчий недовірливо похитав головою.

- Це неможливо. Заводчик сказав, що пес ні до кого не йшов до тебе. Але він сам дресируванням не займався. Тому що переучувати собаку складніше, ніж навчати з нуля.

- Це зрозуміло, - кивнула дівчина.

Вона раніше знала, що деякі педагоги навіть не беруться за навчання самоучок, відмовляючи юним обдаруванням і після інших музичних шкіл.

- Але все, що ти перерахував, він все ж таки вміє. Як би інакше я йшла на роботу. Адже він чекає на прогулянку набагато більше трьох годин.

Рома задумливо насупився. Адже вона має рацію.

Пес із неприхованим інтересом спостерігав за двома людьми, які намагаються розгадати його головоломку.

- Припустимо, - нарешті з видимим зусиллям погодився чоловік. - А все інше?

Аліна знизала плечима, нахилилася і клацнула карабіном, від'єднуючи повідець від нашийника. Роман насторожено підвівся. Це все ж таки собака, а вони в громадському парку і тут є люди. Така поведінка здавалася йому безтурботною, а довіра - передчасною.

Однак Аліна спокійно витягла з кишені гумовий шипастий м'ячик, що полюбився Голду.

- Пограємо трохи?

Цуценя радісно гавкнуло, підстрибуючи на місці.

- Тоді лови! - завзято вигукнула дівчина і кинула м'яч.

Пес помчав навздогін. М'ячик описав у повітрі дугу, але приземлитися на вологу після нічного туману землю не встиг. Був спійманий цуценям на льоту.

Цілком задоволений собою, Голд радісно марширував назад, міцно стискаючи в зубах здобич. Періодично він косився на Романа. Мовляв, бачив, що я можу! А ти не вірив.

Аліна ласкаво погладила пса по голові, коли він довірливо тицьнувся носом у її долоню, і щойно вона розкрила її, вклав улюблену іграшку.

Роман спостерігав за тим, що відбувається з сумішшю здивування та захоплення. У неї за рекордно короткий час зародилося дивовижне порозуміння з вихованцем. Втім, він би й сам їй м'ячики тягав, якби був удостоєний такого щирого захоплення у погляді.

- Дякую, дорогий, - ласкаво промовила дівчина. - Може, тепер пошукаємо відповідну паличку для гри?

Голд дзвінко гавкнув і почав описувати кола у пошуках.

Аліні за минулий тиждень жодного разу і на думку не спало давати собаці команди. Це здавалося блюзнірським на тлі розуміння прямої мови.

Дівчина і сама почала шукати гілку, щоб відволіктися від дивного погляду Романа, зверненого до неї.

За роки модельної кар'єри вона встигла звикнути до різних емоцій, читаних у поглядах чоловіків: від пожадливості до поблажливого розчулення. Але всі вони мали мало відношення до неї самої, справжньої. Тому ігнорувати їх було неважко. Рома ж дивився інакше. Як саме, вона поки що не змогла визначити. Але почувала себе ніяково і не знала, як реагувати.

- Голде, я знайшла! - радісно вигукнула дівчина, ледве розсіяним поглядом зачепилась за корч. Не надто довгу та важку, але й не легковагу.

Пес відірвався від свого заняття. Радо гавкнув і одразу помчав до неї.

Роман, уже не церемонячись і боячись порушити спостережувану ідилію, вмостився прямо на траву.

- Ця підійде, як ти гадаєш? - Довірливо запитала дівчина, простягаючи собаці гілку.

Сусід, що проходив повз, розчулено посміхнувся, спостерігаючи цю картину.

Тим часом Голд діловито обнюхав палицю, рикнув і помчав кудись у бік дороги.

- А ось це вже не весело та навіть небезпечно! - схаменувся Роман, схоплюючись і намагаючись наздогнати цуценя.

Той мчав у одному йому відомому напрямі. За ним наляканий слідчий. І останньою бігла Аліна, яка не звикла до спортивних навантажень.

Голд раптом сам зупинився біля дерева біля дороги. Сердито загарчав і уткнувся носом у землю.

Роман оторопіло дивився, як щеня рвучко риє землю, не перестаючи гарчати.

- З ним колись таке вже було? — спитав він у власниці, що зрівнялася з ними.

Аліна заперечливо похитала головою, не відриваючись від видовища перед собою.

Нарешті щеня припинило бурхливу діяльність і сіло. Але гарчати не перестало.

Роман зацікавлено зробив крок уперед і трохи схилився у викопану неглибоку яму. Здивовано свиснув.

- Ну ти даєш... - вражено і шанобливо протягнув слідчий, розглядаючи знахідку.

Він поліз по кишенях. Не знайшовши шукане, велів їм нічого не чіпати і помчав до машини.

Аліна з цікавості зазирнула в ямку і насупилась від побаченого.

Роман повернувся дуже швидко, несучи в руках пластиковий конверт для доказів. Поквапно натягнувши на руку рукавичку, сів. Витяг із ями короткий складаний ніж-дракон, прикрашений різьбленням тонкої роботи. Лезо вкрилося іржею, яка при найближчому розгляді підозріло нагадувала запеклу кров.