Флеш Рояль - Тала Тоцка
— Ось і радій, — понуро мовила Дінка, — буде тобі кар'єрне зростання, станеш замість них головним.
— Я не потягну, Діно, — знову серйозний тон, — тут зовсім іншим бути треба. Я не дотягую ні до одного, ні до другого, вони обидва на голову вище нас всіх. Все, мене немає. Давай, рости, Дінка.
І пішов, залишивши її в повному роздраю.
Вона ще зварила кави, зробила мікроскопічну копію Вороновського бутерброда і сіла біля вікна. Цікаво, що зробив би Макс, якби побачив, як вона цілувалася з Тимуром? Звичайно, це він її цілував, але Дінка не стояла на смерть, в кінці кінців, при бажанні, на те, щоб зарядити йому коліном між ніг, сил вона точно б нашкрябала. Але ж не зарядила. Їй сподобалось, собі вже можна не брехати.
Ворон сказав, що Максим у всьому звинувачує себе, так він тому в барі сидів, поки Тимур їй у коханні зізнавався? А вона так сподівалася, що Макс забере її з собою, його обличчя, перекошене від відчаю і болю, до сих пір стояло у Дінки перед очима.
Коли Максим взяв її на руки і поніс, Діна була впевнена, що вони зараз поїдуть до Доміна, і коли той посадив її в машину Тимура, їй хотілося плакати. Вона не втрималася і поцілувала його потайки, але Домін відчув і подивився на неї, і щось таке було в його погляді, що Дінка ледь втрималася, щоб не впасти йому на шию.
Здавалося, він зараз щось скаже, але ні. Закрив дверцята і сів у свій джип, а вона знову кусала губи, щоб не розплакатися, бракувало ще, щоб Тимур взявся її втішати, відомо, до чого може той дійти в своєму бажанні втішити. Або скоріше просто бажанні. Поцілунки поцілунками, а ось далі Ворон має рацію, Тимура краще тримати на відстані.
Діна відчувала, що не виспалася. І що за хрінь вколов їй цей дивний хлопець Ед? Ось уже хто з привітом, принаймні, гумор у нього був досить специфічний. Ед сказав, що вона добу проспить, а насправді Дінка взагалі не могла заснути, лежала, витріщившись в темну стелю, і заснула під самий ранок. І проспала максимум години зо три.
Минулого разу вона справді в сон провалилася, і взагалі Максим все робить краще, навіть цілується...
Вона трохи кавою не вдавилася. Добре, що це всього лише думки.
Вдень було робити абсолютно нічого, подруги роз'їхалися, Дінка намагалася читати, але потім спіймала себе на тому, що вже вп'яте читає один і той же абзац, а думки все одно крутяться навколо Максима і... Тимура? І де він взявся зі своїм заміжжям?
А ввечері пролунав дзвінок. Це не мама, з нею вони якраз довго розмовляли вдень, і Дінка тихо раділа, що та не може бачити її зараз з розсіченою бровою. З іншого боку, була б мама вдома, Тимур не зміг би її поцілувати. І дався їй цей поцілунок...
В трубці було тихо, але все ж, здавалося, вона чує подих, обережний, прихований. Дінка сіла на підлогу біля дивана, обіймаючи трубку, і слухала тишу в трубці, намагаючись не плакати, але виходило погано.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно