Флеш Рояль - Тала Тоцка

— Хіба це кохання? — продовжила Діна, протяжно вимовляючи звуки і судорожно дихаючи. — Та краще б я просто закохалася. Полюбила — розлюбила. А я ніби вросла в нього, Тимур, у тебе було таке? Коли тільки намагаєшся відірватися, а вже кров тече. Ось і у мене так само.

Максим уперся лобом у прохолодну стіну і закрив очі. Ідіот. Придурок, ось хто він.

— Чому тоді ти... — Тимур, схоже, теж був вражений. Він говорив так, немов у нього пересохло в роті, — чому ви стільки часу колами ходите?

— Не знаю, — Максу здалося, він навіть побачив, як вона знизала худенькими плечима, — я чула, він братові говорив, йому подобається, що я якась навіжена, це ніби вічний сюрприз. Напевно, якщо його просто любити, йому стає нудно.

Це коли вона підслухала їхню розмову з Аланом? Шпигунка малолітня! Хоча він сам чим зараз займається? Почувся спочатку дивний шум, а потім неприємно схвильований і пристрасний голос Тимура.

— Діно, я тебе кохаю. Виходь за мене заміж. Я з розуму сходив від ревнощів, але ти сама бачиш, що у вас не клеїться, не судилося тобі з ним. А у нас з тобою все вийде, повір мені.

Це він на коліна впав? Максим неймовірним зусиллям волі стримав себе, щоб не увірватися в стафф-рум і не скрутити шию своєму заступнику. І зрозумів, що у нього все звело всередині в очікуванні відповіді.

— Що ти, Тимур? — вона від хвилювання навіть почала заїкатися. — Я ж не люблю тебе, як я можу вийти за тебе заміж?

— Мені все одно, я тебе за двох кохати буду, ти не пошкодуєш. А я почекаю, і ти теж мене покохаєш, ось побачиш, Діночко...

Діна намагалася заперечувати, але, судячи по звуках, Тимур зібрався її поцілувати. Схоже, час втрутитися. Максим безшумно повернувся в бар, погримів стільцями і увійшов в стафф-рум, мало не забувши пригнутися перед низьким отвором.

Тимур вже не стояв на колінах, а сидів біля Діни і тримав її за руки. Коли Макс увійшов, вона здригнулася, але руки у Тимура забирати не стала.

— Час їхати, — спокійно сказав Макс, хоча найбільше хотілося втовкти заступника мордою в стіл. — Відвези дівчину і висуваємось.

Він збирався вийти, але тут Діна різко встала, похитнулась на своїх довгих ногах і, не втримавшись, сіла назад. Максим не дивився їй в очі, просто підійшов, підняв на руки і, кивком вказавши Тимуру на двері, поніс до машини.

Вона була зовсім легка, його дівчинка, він намагався не вдихати її запах, але той все одно проникав в підкірку і діяв, як наркотик. На виході з казино вона обвила його руками і сховала обличчя, уткнувшись йому в шию.

У Максима перехопило подих, якби зараз перед ним відкрився портал в інший світ, де він був би вільний від усього, що робило його Горцем, він, не замислюючись, ступив би туди разом зі своєю дівчинкою, але портал не відкрився. Тому він лише міцніше притиснув до себе Діну і пішов далі.

Тимур з кам'яної маскою замість обличчя відчинив передні дверцята, Максим обережно посадив її на сидіння, а потім відчув невагомий, наче подих вітру, дотик губ біля ключиці, і його як струмом вдарило. Вони зустрілися очима лише на секунду, він здригнувся, а вона ніби прочитала щось в його очах і подалася до нього.

І Максим готовий був уже хапати її в оберемок, садити до себе машину, везти в свій будинок і нехай світ завалиться за його спиною, він сьогодні буде любити свою дівчинку так, як вже тисячу разів йому малювала уява.

Але холодний росуд все ж взяв верх. До ранку вони з Тимуром мають бути в Києві, де нібито вже знаходяться третій день. І чоловік двадцять з готовністю підтвердять, що Максим Домін і Тимур Багров другий день відвідують відомий бізнес-форум — хоч би не забути його назву прочитати.

Чаклуна все одно треба було прибрати, він підсів на наркоту і геть з глузду з’їхав, заважав як недругам, так і своїм. Цілком можливо, свої його і прибрали б, якби не сунувся він сьогодні в «Рояль». А далі все одно під шумок спробували б провернути переворот в королівстві Датському. Точніше, Домінському.

Добив Чаклуна Тимур, але це проблеми не знімало. Завтра почнеться слідство, і того, що Чаклун був в «Роялі», заперечувати ніхто не стане. А ось далі співробітники казино підтвердять, що від них Чаклун та його охорона поїхали самі, а чому потім вони всі разом опинилися в згорілому джипі за містом, нехай розбираються відповідні органи.

Домін не сумнівався, що з розглядом трапиться затримка, слідство затягнеться в надії, що число таких згорілих джипів, під зав'язку набитих їх господарями, зросте, а численність кримінальних елементів в місті, навпаки, зменшиться. Тут очікування Максима і органів повністю співпадали, в місті останнім часом стало досить тісно.

А там повинно неслабо спалахнути, шансів вижити в цій війні у нього приблизно десять зі ста, ну нехай двадцять, все ж Горцем його прозвали якраз на честь героя однойменного фільму. Коннор Маклауд, щоб його... Так хай краще Діна вважає його покидьком і мерзотником, скоріше забуде і почне жити нормальним життям, ніж потім мучиться, згадуючи кожен поцілунок.

Але якщо він зараз же не перестане дивитися на неї, то точно нікуди не поїде, а згадувати Діні потім доведеться не тільки поцілунки, і забути це все буде взагалі неможливо, тому Максим забрав руки і зачинив дверцята машини.

І по серцю полоснуло від того, як згасли великі палаючі очі, він знову робить їй боляче, і далі наздогнало сказане Тимуром: «Не доля тобі з ним». Може, це і є та сама «недоля»?