Проклята наречена і таємниці Пагорбів - Олена Гриб
– Та ну, неможливо, – пробурмотів А Лі, шморгаючи носом. – З п’яних очей можна все. – Він випрямився: хотілося довести самому собі, що нюні розпускати ніхто не збирається. – Там же самі вири, трохи оступишся – і все.
– А охорона?
– Послав він охорону.
Начальник поліції почервонів і розстебнув верхній ґудзик сорочки.
– Куди послав?
– А то ж ви не знаєте, – відрізав А Лі, починаючи підозрювати, що всі ці розпитування – не просто так. Але лихослів’я в громадському місці йому не пришиють!
Пан Ейл швидко озирнувся, скорчив розуміючу міну і ляснув А Лі по спині.
– Ага… Немає у світі честі. І ти розлютився, – сказав довірливо.
– Ні. – Прокляття, та тут не штраф намічався, а дещо гірше! – Він сам утопився. Я тільки одяг його взяв… підібрав. Он там, у низині.
– Але ж ти лінг? Дідусь у тебе лінг, не заперечуй!
«І до чого тут мій родовід?» – А Лі остаточно заплутався.
– Прадід, – буркнув неохоче. – А що?
– А те, що назвався грибом – лізь у кошик і не патякай! – гаркнув начальник поліції. – Пізно жаліти себе. Країна не забуде твій подвиг заради майбутнього. За бабусю не переживай, доживе свій вік у достатку та повазі.
На зап’ясті А Лі клацнули кайданки. На одному, бо збурилася кров незаконослухняних предків, і він у найкращих традиціях вуличних бійок відправив пана Ейла прямо в обійми квіткової клумби біля ґанку.
– Не чіпав я його! Ясно? – прокричав поліцейським, що поспішали до місця пригоди. – Він сам!
«Хто – «він»? Франт чи їхній начальник? Вони напад на власні очі бачили, тепер хоч як виправдовуйся, а відповідати доведеться», – як завжди, здоровий глузд не знав оптимізму.
Сонячне проміння блиснуло на казенних револьверах.
– Ах, ось воно що… – Пан Ейл, крекчучи, підвівся. – Опір під час арешту. Поважаю твій вибір, А Лі Шине. – Він буденним жестом витягнув зброю. – Ти справжній патріот. Обіцяю, все станеться швидко.
Все й справді сталося швидко. Поки товстий палець начальника поліції повз до спускового гачка, до А Лі дійшло: чи не вперше в житті він не став посміховиськом, а вляпався у щось серйозне. Але чоловіки роду Шин не звикли покірно коритися чужій волі. Князь має дізнатися про браконьєрів за всяку ціну! Адже він не замішаний у тому, що відбувається?
Попереду поліція? Не біда! Якщо вони тут, Джі Лін Рі не в адміністративному крилі. Треба зустрітися з ним, а далі що буде, те буде.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно