Магія без пам'яті - Мiла Морес

- Ви дражните мене, містере Нотрил...

- Лаурі, давай, дівчинко, ще...

Він трохи хитнув у мій бік стегнами, і я вже подумала, що він прилаштовується між моїми ногами, щоб взяти мене по-справжньому, але він лише трохи потерся об моє стегно. Так еротично, ще й зі стогоном насолоди.

- Ти така маленька... солодка дівчинка... Боже... я не можу тебе взяти, ти ж крихітна...

- Можете, містере Нотрил, я даю свою згоду, будь ласка, візьміть мене.

- Ох, дівчинко, ти зовсім юна... недоторкана. Ти тільки моя, Лаурі...

- Так, містере Нотрил. Я вся ваша...

Його пальці прискорили рухи, моє тіло зігнулося, захотілося втиснутися в його тверді м'язи, вхопитися за кожен кубик преса, насадитися на залізний стовбур, затиснути його в собі, прокричати, що він тільки мій, заволати, злетіти, розчинитися...

- Трахніть мене, містере Нотрил! - сама не вірю, що я говорю так наполегливо і вульгарно, майже кричу. Чомусь навіть не соромно.

Замість цього він кілька разів швидко смикнув пальцями, я відчула бурхливу хвилю, і зазнала найдивовижнішого відчуття з можливих. Я злетіла до небес, поцілувала сонце і повернулася назад. Увага розвіялася, член вислизнув із пальців, і я перестала відчувати його поряд. Прийшло усвідомлення, що все було не по-справжньому, це не секс, а подоба, але це теж приємно. Неймовірно приємно.

На душі залишився ледь помітний смак досади, тому що член у мені так і не побував, але моє тіло щасливе. Тим паче... ми можемо продовжити.

- Тепер я маю взяти його в рот.

До цього моменту я вже прожила свій оргазм, розсмакувала його, насолодилася, впустила в кожну клітину тіла, оновилася, і зараз здатна на все. Я готова смоктати член містера Нотрила з таким самим задоволенням, з яким він облизував мої пальці.

Я спробувала опуститися до паху викладача, руками шукаючи те, що збираюся занурити в рот. Він мене зупинив, уклав рівно вздовж ліжка, розсунув мої ноги, і мені здалося, що він зараз увійде в мене. Я точно відчула дотик твердої головки до вологих губок. Він потерся об них, вмочив член у мою вологу, але тільки ззовні. У цей момент я бачила його нечітко, а хотілося б розглянути деталі.

- Чорт, що я роблю? - голос викладача змінився, він раптом спитав це серйозно.

- Містере Нотрил, все гаразд, ми можемо зайнятися сексом...

- Лаурі... - це збуджений шепіт, - Лаурі, дівчинко моя... пробач мені, - останні два слова вирвали мене з солодкого полону. Я не встигла заперечити, містер Нотрил перемістив мене на моє ліжко. І я лишилася сама.

- Що-о-о? Ні! Містер Нотрил! – кричу в порожній темній кімнаті. – Я хочу продовження!

О Боже!

Він же все це запам'ятає, і як я завтра подивлюся йому у вічі? Мені ж потім на пари йти, сидіти на його лекціях. Я весь час згадуватиму про цей вечір, переживаючи, що він про мене думає! І як тепер викрутитися? Я правда надто далеко зайшла, але й він молодець. Зупинив би мене одразу, тоді нічого такого не трапилося б, але йому теж хотілося. Він відгукувався на мої поцілунки, тремтів від дотиків. Боже… ми робили з ним такі вульгарні речі… З моїм куратором!

Неймовірно… Містер Нотрил хоче мене як жінку. І він називав мене так ласкаво, так торкався мого тіла, так цілував… Він теж давно цього хотів, я це відчувала. Чому зупинився?

Потрібно все виправляти.