Магія без пам'яті - Мiла Морес

- Я ж не ваша дівчина, містере Нотрил, - ще раз відстежую емоції на його обличчі. - Бачите, у нас різні погляди на життя, бо ми з різних поколінь. Вважаю, що вільні стосунки – це ідеально. Стільки всього можна спробувати у житті, зі стількома людьми поспілкуватися, кожен навчить чогось нового. - Він закашлявся, а я відвернулася до води, ховаючи усмішку і намагаючись стримати сміх. Мені здалося всього сказаного мало, вирішила його остаточно добити. - Ось ви ж зустрічалися з дівчиною-немагом, вам це подобалося, інакше ви б не їздили до неї три роки, - трохи ревную. - Я також хочу спробувати зустрічатися з кимось із немагів. У мене і друзів таких не було, хіба що в магазині батька кілька разів розмовляла з одним хлопцем, але батько забороняв мені зближуватися з ним. А ми могли б зустрічатися. Він через п'ятдесят років постаріє, а я буду ще молода, але цікаво було б подивитися на нього через роки. А так ... доводиться обривати спілкування, навіть його до ладу не почавши.

- Лаурі, - він злиться, - з немагами не можна зав'язувати стосунки.

- У вас були…

- Це не стосунки, а секс. Мені було зручно, і я користувався її послугами. Лише для фізичного задоволення.

- Вона вам настільки подобалася, що ви не могли перервати цей зв'язок? І вона знала, що у вас є призначена, значить, ви таки розмовляли у перервах між…

- Я не хотів шукати нікого іншого, на це потрібен час, останні три роки я був зайнятий в академії. І може ми правда кілька разів заводили розмову, але це не зробило нас близькими. Нас пов'язували лише постільні справи.

- А що вона робила такого, містере Нотрил, що вам особливо подобалося? - На це запитання складно було вирішитися, тому я проговорила скоромовкою. – Що має робити жінка, щоб подобатися чоловікові у ліжку?

- Лаурі, - робить паузу, вдивляється в далечінь, - я не можу сказати за всіх чоловіків, - повторює тим же тоном, яким трохи раніше відповідала я.

- А що вам подобається, містере Нотрил?

Він повернув голову до мене, дивиться у вічі. Мої щоки залилися рум'янцем, саме час відвести погляд і вибачитися за своє запитання, але я цього не роблю, чекаю на його відповідь.

- Молодим хлопцям подобається сама наявність сексу, а чоловікам із досвідом щось глибше.

- Що ви маєте на увазі? – коли вже переступила межу, прориваюся далі, запитань у мене ще багато. Хочу знати, чим я можу його привабити.

- Здається, нам уже час повертатися. Ходімо, - подає мені руку, обламуючи надії. Так і не сказав нічого конкретного, прикро.

- Ось так завжди, на найцікавішому місці, - подаю руку з неприхованою досадою.

- Я можу розповісти тобі історію про те, як я колись зустрічався з дівчиною із немагів, але розраховую, що ти зробиш правильні висновки і зрозумієш, що такі стосунки заводити не можна.

- Слухаю, - я завмерла.

- Окрім магічної школи та академії, я навчався ще у двох вишах серед немагів. Мені подобалася дівчина із групи, ми почали зустрічатися, як звичайна пара студентів. Вона була гарною, веселою, дуже доброзичливою та відповідальною. Ми багато часу проводили разом, і я закохався в неї. Мені було близько тридцяти, хоч для всіх я був двадцятирічним хлопцем. Наші стосунки зайшли настільки далеко, що вона збиралася за мене заміж. Я довгий час не здогадувався про її плани, а потім випадково побачив у неї вирізки з журналів, і вона сказала, що хоче пошити таку саму сукню на наше весілля. Я ніби стрибнув зі скелі в крижану воду, зрозумівши, що граю її життям, знаючи, що для мене вона – лише епізод, невелика зупинка, а я для неї – все життя. Тоді мій брат Калеан дав мені пораду – припинити ці стосунки і дозволити їй жити далі своїм життям. Я сказав їй, що хочу розлучитися, бачив, як їй було боляче, вона плакала, просила, била мене руками, все питала, чому я так роблю, а я не міг їй відповісти. Мені теж було боляче, але я вдавав, що байдужий, заперечував, що в мене до неї почуття. Кілька днів після цього я спостерігав за нею непомітно, сипав сіль на свої рани, але я боявся, що вона наробить дурниць, а вона нічого не робила, впала в апатію, буквально перестала жити. І тоді я зустрівся з нею ще раз і промовив на вухо заклинання, що змушує забувати. Я стер з її пам'яті почуття до себе, все, що було між нами, ми стали звичайними знайомими. Її життя відновилося, за кілька років вона вдало вийшла заміж, а далі я перестав за нею спостерігати.

Я зовсім затихла, слухаючи щиру розповідь містера Нотрила. Моє серце наповнилося різними почуттями, але найбільше кольнули ревнощі.

- А своїх почуттів ви не стерли?

- Ні. Все перегоріло. Кохання без призначення швидко минає. Це мало стати для мене уроком, і я вивчив його на все життя.

Ми повернулися додому і майже відразу розійшлися по своїх кутках. Мені хотілося посидіти на його дивані ще, побалакати, поніжитися, залізти на нього зверху, випросити всі поцілунки, які були доречні ще там, на березі річки, де місячне світло залишало гарні відблиски на воді. Там було ідеальне місце для першого поцілунку, а натомість я поринула у смуток, так і не змусивши себе знову радісно посміхнутися. Все-таки розповідь містера Нотрила вплинула на мене, і справила потрібне враження. Я точно не хочу зустрічатися з немагом, тому що не зможу бути такою стійкою та сильною, як містер Нотрил. Ще один висновок, який я зробила після цього вечора: зі мною поруч найкращий чоловік, якого собі тільки можна уявити. Я хочу належати йому.