Імперія обіцянок та гріхів - Кері Блек

В будинку стало більше людей, сімейство Вервейн повернулось з роботи та неочікували побачити незнайомку в домі.

Повернувши голову, помітила, що за вікном вже темно. Це ж скільки я зловживала гостинцями? 

Батьки Ілани виявились не менш гостинними ніж їхня донька. Ролф та Лінн Вервейни після знайомства, запропонували поласувати ще й відомим вином у їх королівстві «Сонце Гули».  

Глибокий золотистий колір відразу заставив мене відчувати потребу у цьому напої. 

Теплий, фруктовий, із легкими відтінками польових квітів і ледь помітною кислинкою. А смак…

- Це неймовірно, - зробила я ще один ковток. Зазвичай я пʼю мало. Не більше трьох келихів та від цього смаку неможливо відірватись, як і від всіх частувань сімʼї Вервейн. - Таке солодке вино… - я закрила очі, щоб більше відчути смак. - З нотами меду, стиглих груш й легким відтінком ванілі та кориці, - зробила я свій вердикт.

Сімʼя Вервейн випили не менше ніж я. 

- То звідки ти, Лісо? - запитав голова сімейства. Рофл Вервейн. Батько Ілани, напівтроль із кремезною статурою та, як я  помітила з теплим характером. У нього коротке темно-зелене волосся, яке трохи скуйовджене, й добрі карі очі.

Я розгублено дивилась на співрозмовника, намагаючись знайти потрібні слова. Пальці нервово пробіглились краю келиха, перш ніж він раптом опустився на стіл з дзвінким гулом. Я кинула погляд в бік, не знаючи, що сказати людям які так гостинно мене прийняли. І головне, як їм брехати?

- Вона зі столиці, - зненацька відповіла Ілана. - Працює безпосередньо на королівську родину. Проїздом у нашому містечку, Ліса має забезпечити поставку найкращих яблук для особливого королівського свята.

Я глянула на Ілану, яка навіть не почервоніла від обману. Підкралась думка, що вона це зробила не лише для мене. Скоріш за все, хоче вигородити своє необачне рішення, щодо запрошення у дім незнайомки. 

- О, я чула про це свято, - посміхнулась мати Ілани, схоже повністю повіривши у цю нісенітницю. Лінн Вервейн, людина з м’якими рисами обличчя й теплим голосом. У неї каштанове волосся, яке зібране у вузол, і проникливі зелені очі. - Це в честь нової імператриці! Кажуть вона вже вирушила на свої випробування. Сподіваюсь її доля буде кращою ніж в її сестри.

- Цікаво, яка вона з себе? - задумалась Ілана.

- Ніхто не знає, доню, крім острова Септем вона ніде не зʼявлялась, - подала плечима Лінн. - Доньок Лівіанни Лоран гарно ховають від очей сімки королівств. Ти ж знаєш, майбутня імператриця має пройти випробування та врешті дістатись острова, щоб проголосити та показати себе.

А швидко ж вони інформацію здобувають. Та більше мене здивувало, що у королівствах в честь цього влаштовують святкування. 

- Головне, щоб вона барʼєр укріпила, а більше від імперії нічого не потрібно, а то гребуть податки, наче мають якесь діло до Гули, а насправді очі закривають, що сусіди хочуть наші території, - Рофл не був такий радий.

В Септемі говорили про зняття барʼєру між Гулою та королівством Ірá. Та я думала це задля нових торгових шляхів і це буде прибутковим для королівств. Та схоже в цій історії зовсім не такий приємний сюжет. 

- Рофл! - Лінн поглянула на нього таким поглядом, яким вміють дивитись лише мами і після якого хочеться провалитись крізь землю. - За столом ніякої політики!

- Ти права люба, - кремезний чоловік погодився зі своєю тендітною дружиною та схилив голову над тарілкою.

Обід, який перейшов у вечерю добігав кінця. Я слухала історії сімейства Вервейн про те, де самі родючі землі в їх містечку під назвою Тинія. Мені було так приємно та водночас не покидало почуття, що я щось забула. 

- Доню, завтра потрібно сходити на ринок, - мовила мама Ілани миючи глиняний посуд. - Ярмарок на ринку буде тривати лише один день, тому не забудь список продуктів.

Ілана лише кивнула. Вона робила всі справи по дому, так, як нещодавно закінчила школу та зараз намагається знайти себе. 

Здається я засиділася. 

- Я дуже вам вдячна за гостинність, ваша сімʼя чудова, а смачнішої їжі немає навіть в Се… в столиці, - я швидко поправила себе. - Та вже пізно, потрібно ще нічліг знайти.

- Лісо, а куди це ти? Ніч надворі! Хоча й Тинія славиться своєю гостинністю та гноми не мають такої якості, - Лінн здивовано глянула на мене. - Переночуєш тут в кімнаті Ілани, а завтра підете на ринок, думаю для твоїх пошуків це також стане чудовою можливістю.

Шукати нічліг в незнайомому королівстві з різними істотами чи залишитись в гостинній родині?

Вибір очевидний. 

Кімната Ілани невелика, але затишна, з дерев’яними стінами, прикрашеними пучками сушених трав і гілочками з квітами. 

Ліжко застелене пледом із зеленою вишивкою, зробленим матір’ю, про що Ілана мені неодмінно повідомила.

На столі стояли книги про природу, магію, політику й різних історій народів. Одна з таких книг і в мене є, прочитала її коли вивчала королівства та навіщо вони їй? Порталів в Гулі немає, отже жителі назавжди залишиться в цих краях. Лише обранні представники королівства  можуть перебратись до Септема. 

- Це лише мрії, - Ілана заховала книгу та злегка почервоніла. - Колись думала, що зможу подорожувати і навіть мріяла зустрітись з імператрицею. Та це так, дрібниці, тобі певно не цікаво та й не важливо це…

Я підійшла до неї та торкнулась її руки. 

- Це важливо для тебе, - тепло посміхнулась їй. - То ж розповідай про свої мрії. Хто зна, можливо вони колись стануть реальністю.

Ілана знову почервоніла на її зеленоватій шкірі це виглядало наче темно-бордова пляма на листі. 

- Я ціную все, що в мене є, - вона сіла на диван. - Але мені хотілось би чогось більшого. Хочу допомагати своєму королівству, стати голосом свого народу та й… - було відчутно, що вона вагалась чи говорити наступні слова. - Я думала, що колись зможу стати представником королівства Гула перед імперією.

Представників обирають в їх королівстві. Напередодні цього дійства, представники, яких потрібно замінити, звʼязуються зі своїми королівствами та шляхом тестів, які можуть тривати тижнями, випробувують майбутніх представників. І тільки після цього, в них є змога безпосередньо познайомитися з імператором та імператрицею. Барʼєр тимчасово за допомогою нашої родової магії зникає в потрібному місці і нові представники від королівства перепливають у Септем, але тільки з дозволу імператорів. Та, якщо їм відмовляють, то все повторюється знову.