Рубінова тінь минулого - Анна Ліє Кейн
Спритна дівчина розсунула модні журнали й поставила на столик дві філіжанки кави. Айра подякувала їй, а я розсіяно дивилася у вікно на сніг, що повільно сипався з сірого неба. Пальцями нервово смикала золотий браслет у вигляді змійки.
- Як вам це? - Ірма відсунула фіранку примірювальної та вийшла до нас у світло-коричневій шовковій сукні.
- Сукня як сукня, - пирхнула Айра. - Мене більше цікавить як ти залишаєшся в такій неймовірній формі після других пологів?
- Мабуть, це спадкове, - знизала плечима дівчина і знову покрутилася навколо своєї осі, старанно привертаючи увагу до вбрання: - То що ви думаєте про цей наряд?
- Думаю, що ми прийшли вибирати сукню нареченій, а не подружкам, - знову саркастично відбила демониця. Ірма закотила очі, а потім вдивилася мені в обличчя:
- Такій нареченій краще саван підійде, а не сукня, - дівчина, шелестячи вбранням, підійшла до мене і присіла навпочіпки, заглядаючи в очі: - Елері, ти сьогодні сама не своя. Щось трапилося на святі Півроку?
Я насилу зосередилася на Ірмі, закусила губу і повернулася до Айри. Демониця відкинулася на м'яку спинку дивана і запитально хитнула головою:
- Ми не знаємо про ще одного чоловіка-тирана? - припустила вона саркастично, потім оглянула маленьку філіжанку у своїй руці: - Можу попросити, щоб вони принесли віскі.
- Ні, - я помотала головою і рефлекторно торкнулася рукою живота, але одразу відсмикнула пальці. Чомусь я досі нікому не сказала про маленький секрет, який носила під серцем уже майже місяць. Найстрашніше було зізнатися Дорайну. Десь у глибині билася думка, що він може повести себе так само, як Йозеф.
Напевно, варто попросити Айру знову звести мене з тим фахівцем із травматичних розладів.
- Тоді що? – Ірма схилила голову до плеча. Дівчина, що принесла нову сукню подружки нареченої невпевнено завмерла за кілька кроків від нас. - Переживаєш перед весіллям? Тільки не кажи, що різко передумала! Я перед весіллям взагалі мало не втекла. Мене впіймали Дорайн із Загіром, заговорили зуби та повернули назад до нареченого… так що май на увазі, у разі твоєї втечі тебе ловитиме головний прокурор Шедана.
Від останньої добродушної загрози я все ж таки не стрималася і посміхнулася. Ірма підскочила на ноги та повернулася до робітниці салону, але одного погляду на сукню вистачило, щоб вона похитала головою:
- Ні, все-таки мені подобається це. Інші я міряти не буду. Айра права, ми обираємо весільну сукню. Елері, вставай швидше!
- Добре, - я загальмовано підвелася, але не змогла змусити себе зрушити з місця. Вивчила поглядом вкриту килимом підлогу, а потім рішуче обернулася до Айри. Вона здивовано підняла брови, побачивши, як я стиснула кулаки, але нічого запитати не встигла. Зібравшись із силами, я випалила на одному диханні: - До Дорайна ходить незнайома мені демониця. Красива блондинка трохи вище за мене зростом. Очі не розглянула. Моя помічниця каже, що вона з'явилася на початку нового навчального року. Вона бачила їх у місті разом, вони сварилися.
- О, ні, - простогнала Айра, відставила чашку на столик, а сама схопилася руками за голову: - Вона знову за своє.
Ми з Ірмою ошелешено переглянулися. Горло перехопило спазмом, але я змогла запитати:
- Ти знаєш її?
- Знаю, - Айра виглядала незадоволеною. Замислено зиркнула у бік робітниць і махнула їм рукою: — Залишіть нас хвилин на десять. Нам потрібна перерва.
Дівчата зрозуміло покивали та пішли. Мені довелося зчепити руки в замок, щоб приховати тремтіння. Потім я поволі опустилася назад на диван. Поруч зі мною примостилася Ірма, здивовано дивлячись то на мене то на демоницю.
- Ти говорила про неї з Дорайном?
- Ні, - похитала головою. - Я дізналася про неї лише позавчора. Хотіла спитати, але... не наважилася.
- Так, ну з тобою все зрозуміло, - цокнула язиком демониця. - Потрібно буде ще кілька сеансів терапії прописати. Але чому Дор мовчав? Завжди казала, що він баран, а не демон. Значить так, Елері, хоч би як це не виглядало, ти не повинна нервувати. Дорайн абсолютно вірний тобі, ми можемо його хоч на артефакті правди перевірити.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно