Рубінова тінь минулого - Анна Ліє Кейн

Він знову дивився на мене.

Різко закінчив промову та підняв ілюзію. Паркан і жінка, що стояла за ним, миттєво випарувалися. Натомість з'явився ліс, блискучі гірлянди та розваги. Діти з криками кинулися до них. Дорайн витяг руку в моєму напрямку і зробив жест пальцями, запрошуючи на вулицю.

- Все буде гаразд, Таїро, - я спромоглася посміхнутися, обійняла дівчину і повела її до виходу з академії.

- Сподіваюся, - прошепотіла вона.