Ясні зорі - Борис Грінченко

Фатима

(сама)

Щось їй таке подіялось... А ну,-

Чи не його накинула ти оком?..

Так я зведу докупи вас,- тоді,

Що схочу вже, то те й зроблю з тобою:

І золото, й дарунки - буде все!

Я знаю це,- вже ти мені не перша...

От тільки те, що страшно тут баші...

Ну, та дарма!.. Я бачила й страшніше!..

(Виходить.)

Дмитро й Панас приходять і починають робити; ще кілька невільників стають до роботи віддалік окремою купкою.

Панас

Коли б уже обід той швидше був,

То б одпочив!

Невільник

А що, втомились, діду?

Панас

Таки втомивсь!.. Сіпака-бусурмен

Усячину вигадує на втіху

Собі, а ги - роби! От і тепер:

Ще тут квітки садити загадала!

Невільник 1

Сама взяла б та й посадила їх,

Коли вже їй так дуже заманулось.

Невільник 2

Це панія? Ну, ця посадить!., так!..

Дмитро

Та де і нам ще невелике діло.

Панас

Ото ж хоч це мале та й зробить хай!

А то все нам на їх, чортів, робити!

Дмитро

Чи тут вона давно... в цього баші?

Панас

А враг те зна!.. Мені про це байдуже!

Дмитро

Щасливий він!

Панас

Таке!.. Чого це так?

Дмитро

Того, що є така краса у його.

Панас

Ну, хлопче, ти й охочий до жінок!..

А що - тебе киями товариство

Не парило, як ти у Січі був,

За те, що ти скакав моторно в гречку?

Дмитро

(сміючись)

Не парило, бо й ні за що було.

А що це вам таке здалося, діду?

Панас

Та бач... як тут послухати тебе,

То чоловік подумає, що в Січі

Продражнено тебе вже бабієм.

Дмитро

Ну, хай би хто посмів!.. Про цю ж туркеню

Я тим кажу, що це краса така,

Що, мабуть, світ такої ще не бачив...

Панас

Туди к чортам!.. Ти щось таке верзеш,

Що вже воно і купи не держиться…

Та хай їй цур!..

Доглядач надходить і, побачивши, що двоє з тії купки невільників стоять і не роблять, кидається до їх і б'є канчуком.

Доглядач

А знаєш ти, робити?..

А знаєш ти, треклята псино, га?..

І ти за їм?.. На ж і тобі такого!

(Б'є й другого, ті кидаються робити.)

Глядіть мені, робіть, бо як вернусь

Та буде тут не зроблено, то... знаєш!..

(Іде.)

Спершу Невільники мовчать, поки доглядача видко, а як він покрився поміж деревами, тоді знімається гомін:

Невільник 1

Треклятий кат!

Невільник 2

Все тільки биться й зна!

Хвилиночки немає відпочину!

Так і уздрить!

Невільник З

Не дурно зрадник! Всі

Ці зрадники такі: за турків гірші.

Невільник 4

От, ідольський!.. бодай ти луснув був!

Невільник 5

Ще ж, братчики, сьогодні і неділя!

Невільник 1

Та ну? невже?

Невільник 2

Неділя! так і є!

Невільник З

Ой проклята неволя бусурменська!

В неділю - й то роби на їх, як віл!

Панас

А що, гаразд туркеня гарна б'ється?

Дмитро

Та що це ви туркенею мені

Взялися вже і очі вибивати?

Облиште це!.. А думати про те

Давайте ми, щоб утікати звідси!

Невільник 1

Втечеш!.. Атож!..

Невільник 2

Така і варта в нас!

Дмитро

До втеку ніч.

Невільник З

Такі вночі кайдани,

Щоб утекти!

Дмитро

Кували люди їх,

То і розбить подужають їх люди.

Панас

Хоч сміливий, та молодий ще ти:

Хоч би з тюрми і викрались ми нишком,

То далі що? Куди і як тікать?

Дмитро

Куди тікать? Хіба вам степу мало?

Невільник 4

Та звідси як нам вирватись - скажи!

Невільник 5

Цього навчи!

Дмитро

Я й сам іще не знаю.

Але коли кайдани і тюрма,

Доглядачів батіг, його знущання

Докучили вже нам, товариші,

Як хочемо побачити ми кревних,

Як хочемо побачить рідний край

І волі знов козацької зазнати,

То знайдемо, як можна це зробить!

Невільники

- А правда! так!

- Саме покаже діло!

- Аби схотів!

- І Бог поможе нам!

Усі разом

Навчай же нас!.. Ми за тобою всі!

Дмитро

Коли ви так,- то будемо на волі!

Завіса

Альтана в саду гарно вбрана, з канапою. Одні двері проти глядачів, другі - праворуч од їх.

Аміна, схилившись на канапі, в руках гитара; вона іноді перебирає на їй струни. Фатима стоїть, прихилившися до вікна.

Фатима

Ти як мала дитина нетерпляча.