Фольклорно-етнографічні нариси та статті - Свидницький А. П.
Отсюда и пішло две реки (получили название) - сестра так и осталась Сестрою, а брата продразнили Днепром - Дніпер (дні пер) (Полт. губ.).
Р[ека] Бог (Вид - Біг) имеет свою легенду. Говорят, что русло для этой реки прорыли вороны, а шуляк не принимал участия в этом, потому вороны ы не дают ему напиться воды в Богу.
6 - Видимо, на этом рассказе основано народное поверье, что знахари имеют сношения с злыми духами.
7 - Йдеться про виступи давньоруського письменника і літописця Нестора (р. нар. невід. - пом. після 1113) в «Повести временных лет» проти схильності окремих русичів до старих, язичницьких звичаїв і їх небажання слідувати християнським обрядам.
8 - Чи не ходили наші, як і черкеси, в сорочках, аж доки не порветься, не скидаючи, коли зветься шмаття - шматки, наче рубці, або хвантя, тож наче шматки, які, що аж висить, подерлися.
9 - Вовкулаки - за віруваннями українців, чаклуни, які вміли обертатися у вовків, або люди, за різні провини перетворені чаклунами на вовків. Вовкулаки нібито жили в лісах і душили худобу.
У листі до П. Єфименка (серпень 1862 р.) А. Свидницький вказував, що підготував для «Черниговского листка» оповідання про вовкулаку: «В цім оповіданні жінка чоловіка робе вовком, опісля вудвудом, а він її, згодивши, коровою зробив, а її коханого волом. Славна штука - се оповідання».
10 - Переконання в тому, що купання у воді нібито виявляє відьом і чарівників, грунтувалось на вірі у святість води, її очищувальну силу. Про цей пережиток язичницького і християнського обрядів див.: Гнатюк В. Купання і палення відьм у Галичині. Львів, б. р., с. 12.
11 - народне свято (по-іншому розигри), яке належало до купальської обрядності й зберігало в собі залишки давнього язичницького обряду русалій. Обряди в цей день пов’язані із «поминками заложних покійників, і, зокрема, нехрещених дітей і втоплениць» (Токарев С. А. Религиозные верования восточнославянских народов XIX - начала XX вв. М., 1957, с. 94).
Русалі (Свидницький у пізніших статтях форму «росалії» не вживає) на Поділлі збігалися із християнським святом Петра і Павла (29 червня за ст. ст.), хоча в інших місцевостях могли відбуватися й раніше.
12 - Тут же сказати, що люди вимовляють не русалка, а росалка, що від роси походить, а не від русий, руський.- У поясненні цього демонологічного образу А. Свидницький йде за народною етимологією. Русалки - у слов’янській міфології істоти, в яких перетворюються померлі дівчата (утоплениці), нехрещені діти. Частина дослідників вбачають у русалках уособлення певних стихій, зокрема водяної, і рослинності, інші - персоніфікацію так званих заложних (що вмерли неприродною смертю) мерців. Саме свято русалок у східних слов’ян, на думку відомого славіста Ф. Міклошича, було пов’язане із греко-римськими пасхальними обрядами - розаліями.
13 - Цвинтар або цминтар. Я придержався тут мови правобіцької: там вживається кладовище для турків, татар, для жидів - окописько або окопище і для хрещених - тільки цвинтар чи цминтар.
14 - Мається на увазі період, коли після Карловицького конгресу 1698-1699 рр. Поділля відійшло до Польщі і аж до другого поділу Речі Посполитої (1793) перебувало під її владою. Польсько-шляхетський гніт викликав на Правобережній Україні велике народно-визвольне повстання - Коліївщину (1768 р.).
15 - Див. накінці всього цього - Бакаляри.
16 - В бургарів опирі тож червоні, і єсть приповістки: червоні очі, як в опиря, дивиться, як опир (хто з червоними очима), червоний, як опир.
17 - тобто має два варіанти.
18 - тобто перед святом Юрія (24 квітня за ст. ст.). Обряди в цей день у стародавніх скотарсько-землеробських народів мали магічне значення. Юрій виступав покровителем родючості і плодоношення.
19 - тобто на вечірнє богослужіння у так званий страсний четвер напередодні великодня.
20 - Йдеться про ту частину богослужіння, під час якої читалося євангеліє.
21 - тобто під час церковної служби, що в урочисті свята тривала уночі.
22 - Плащівниця (плащаниця) - тканина, якою, за біблійними переказами, жінки покрили знятого з хреста Ісуса Христа. У православній церкві полотнище із зображенням тіла Христа в труні.
23 - Лиса гора - місцевість між Воскресенською і Микільською Слобідками у Києві, куди, за переказами, зліталися на шабаш відьми.
24 - Хрест, що при дорозі ставлять,- високий і з образом Христа розп’ятого і зо всім. По лівий бік Дніпра я бачив фігури лиш на цвинтарі на гробах помежи хрестами; а при дорозі ніде не бачив. Кажуть, що це ніби від унії зосталось.
25 - Йдеться про Михайлівський собор у Києві, побудований в 1108 р.
26 - тобто під час польського визвольного повстання 1830-1831 рр. проти гніту російського царизму.
27 - Див. мою працю «Злий дух».
28 - Така слабість.
29 - Тодішні межі Подільської губернії були визначені царським указом від