Казки - Марко Вовчок
Де вони поділися? Як загинули? Не зна ніхто й досі. Зникли вони і згинули, як багато дечого зникає та страчується доброго й лихого, благого й злого, кохання й ненависть, сила й слава - тільки де-не-де зостається пам’ять живлюща.
ПРИМІТКИ
До збірки увійшли твори з двох книг. Примітки, що наведені нижче, подаються з книги: Марко Вовчок. Оповідання. Казки. Повісті. Роман. Київ, «Наукова думка», 1983. Серія «Бібліотека української літератури» 5
КАЗКИ
Марко Вовчок з молодих років цікавилася народною творчістю. Спочатку з О. В. Марковичем, потім самостійно вона збирала фольклорні матеріали - пісні, казки, легенди, прислів’я, приказки, художньо використовуючи їх у своїх творах.
Письменниця створила ряд казок українською, російською та французькою мовами. Це і власне казки, на зразок народних («Чортова пригода»), казки-оповідання, казки-повісті на історичні або соціальні сюжети («Лемеривна», «Кармелюк», «Затейник») та ін. У даному виданні вміщено два найзначніші твори цього жанру - «Дев’ять братів і десята сестриця Галя» та «Кармелюк».
ДЕВ’ЯТЬ БРАТІВ І ДЕСЯТА СЕСТРИЦЯ ГАЛЯ
Вперше надруковано в авторському перекладі російською мовою під заголовком «Сказка о девяти братьях-разбойниках и о десятой сестрице Гале» в журналі «Библиотека для чтения» (1863, № 9).
1864 р. перевидано В. І. Яковлевим у збірці «Сказки Марка Вовчка», що містила також казки «Невольница» і «Медведь». Той же Яковлев видав ці казки українською мовою у збірці «Оповідання Марка Вовчка» (Спб., 1865), куди увійшла також казка «Кармелюк».
Збірку «Сказки Марка Вовчка» прихильно зустрів М. Є. Салтиков-Щедрін, який зазначав у своїй рецензії «Казки Марка Вовчка»: «Ми взагалі без особливого захвату дивимось на поширення у нас так званої дитячої белетристики, але оскільки участь її у справі виховання внаслідок різних умов ще визначається необхідною, то гадаємо, що казки Марка Вовчка задовольнятимуть цю необхідність краще, ніж так звані моральні повістки» («Современник», 1864, № 1, с. 83-85). Салтиков-Щедрін підкреслював також, що героїко-романтичні образи казок письменниці сприятимуть вихованню у дітей і молоді мужності, стійкості й непохитності, бажання віддати свої сили боротьбі проти несправедливості й соціального зла.
Подається за збіркою: Оповідання Марка Вовчка. Спб., 1865, с. 64-133.
КАРМЕЛЮК
Вперше надруковано українською мовою у збірці «Оповідання Марка Вовчка», Спб., 1865, с. 1-44, з присвятою «П.А.К.» (Пантелеймону Александровичу Кулишу). Російською мовою в авторському перекладі вперше опубліковано в «Сочинениях Марка Вовчка» (Спб., 1867, т. 1), а пізніше - у виданні «Полное собрание сочинений» (Саратов, 1896, т. 2). В обох цих виданнях присвяту Кулішеві знято.
У перекладі болгарського письменника Любена Каравелова казка «Кармелюк» друкувалась у болгарській газеті «Свобода» (1872, № 13, 4 жовтня, продовження і закінчення в № 14-19).
За жанром «Кармелюк» власне не казка, а романтично-історична повість про ватажка селянського повстання проти кріпацтва на Поділлі у 1814-1835 рр. Устима Якимовича Кармалюка (1787-1835). Письменниця створила її на основі історико-біографічних фактів і фольклорних джерел - переказів, пісень, легенд про Кармалюка (Кармелюка), які ретельно збирала й обробляла.
Образ народного месника, борця проти поміщиків і чиновників, змальований у творі, закономірно привернув увагу не тільки прогресивної громадськості, а й царського уряду. Казка «Кармелюк» 1871 р. друкувалася в Петербурзі у безцензурному виданні «Сборник рассказов в прозе и стихах», на який незабаром було накладено арешт як на «шкідливу і тенденційну книгу». У повідомленні Петербурзького цензурного комітету прокурору судової палати про арешт збірника переказувався зміст «Кармелюка» у супроводі такого зауваження: «Автор статті «Кармелюк» підлягає судовому слідству на підставі статей 1035 і 1036 Уложення про покарання... Явно співчутливе ставлення автора до героя повісті і до такого способу його дій, який суперечить встановленим у нас засадам власності, вимагає суворої кари з боку закону... за схвалення і виправдання дій, законом заборонених» (ЦДІА в Ленінграді, ф. 776, № 126).
Проти Марка Вовчка було порушено судову справу, але у травні 1872 р. міністр внутрішніх справ О. Є. Тимашев дав розпорядження припинити судове переслідування «Сборника рассказов в прозе и стихах». Через рік, у травні 1873 р., комітет міністрів прийняв рішення про заборону і знищення тиражу «Сборника», дібраного «з очевидною метою осуду сучасного суспільного ладу і збудження ворожого настрою в читацьких колах з бідного і робітничого класу народу, на котрих збірка була розрахована». З 2000 примірників тиражу було знищено 1775.
Подається за першодруком.
Марко Вовчок
КАЗКИ
029
Друкований текст для вичитування взято з:
Марко Вовчок. Оповідання. Казки. Повісті. Роман. Київ, «Наукова думка», 1983. Серія «Бібліотека української літератури»
(«Дев’ять братів і десята сестриця Галя», «Кармелюк»)
Марко Вовчок. Твори в семи томах. Київ, «Наукова думка», 1964.
(«Невільничка», «Ведмідь»)
Відмінна якість:
електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!
© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2020
© Електронна бібліотека
класики української та світової літератури «Відкрита книга»
2020
1 - Йдеться про великдень.
2 - У російському перекладі Марко Вовчок цю частину речення подала так: «Сердце у них упало…» (Полн. собр. соч. Саратов, 1896, т. 2, с. 215).
3 - Убогому, безщасному тяжкая робота, А ще гіршая неправда, вічная скорбота!… Порадь мене, як зрівняти нерівнеє діло…-
Замість цих рядків в українському першодруку стоять крапки; вилучення, зроблене на вимогу цензури, відновлюємо за саратовським виданням творів Марка Вовчка (т. 2, с. 281). За ним же змінено ще один рядок з пісні Кармелюка:
Молодосте-молодосте, єдиная сило!подаємо:
Молодосте-одрадосте, єдиная сило!