За двома зайцями - Старицький М. П.

у різночинного, торгового люду. Високе хорове мистецтво кияни пізнавали насамперед у церковних відправах - святкових та храмових, під час яких до церков та монастирів збиралося багато любителів хорового співу. Традиції напівсвітського, а часом майже світського хорового співу склалися в Києві переважно на основі культурно-освітньої практики Київської духовної академії. У першій половині XIX ст. хор Київської духовної академії з семінарією зберігав виконавські традиції старої академії, її високого професіоналізму. Цей артистичний колектив, високо технічний, з багатими голосами, мав великий успіх у киян. Семінаристів як професійно підготовлених співаків охоче запрошували до участі в світських виставах. Вони співали в хорі, який підбирав М. Старицький, організуючи театральну трупу, співали у хорі М. Лисенка та ін.

Здавна існували класи нотного співу при Братському монастирі. Хором Братського монастиря у свій час керував вихованець Київської духовної семінарії О. А. Кошиць, згодом відомий український хоровий диригент і композитор.

4 - Хрещатик - центральна вулиця Києва. Забудова Хрещатика почалася в кінці XVIII ст. З 30-х років XIX ст. Хрещатик поступово формується в центральну вулицю Києва. У 50-х роках тут уже був будинок міського театру, поштова контора, дво-, триповерхові будинки з магазинами.

5 - Царський сад - тепер Першотравневий парк у Києві. Закладений у 1743 р. за проектом В. В. Растреллі на основі старовинного Регулярного саду (заснованого Петром І). У 1763 р. в парку висаджено плодові дерева, збудовано оранжереї.

6 - Братська ікона - Йдеться про ікону, яка знаходилася в Києво-Братському монастирі, заснованому 1615 р. (містився між теперішньою Червоною площею, вулицею Сковороди, Іллінською та Волоською вулицями). Монастир намагався утвердити своє становище «супроти інших храмів» найбільш дійовим у той час способом - циклом «чудесних» легенд, що мали притягати до монастиря маси. Темою однієї з легенд стала «чудесна» історія про ікону божої матері - ніби цей образ, що знаходився у Вишгороді, прилаштували татари на свій паром, на якому хотіли переправитися через Дніпро. Дніпровські хвилі потопили усіх, крім одного чоловіка, який сидів саме на цій іконі і доплив до київського берега проти Братського монастиря.

7 - ...печерські святі...- Печери Києво-Печерської лаври, заснованої у 1051 р. як монастир, первісно правили за житло ченців, згодом перетворились на місце їх поховання. Постійний температурний режим, добра природна вентиляція створювали сприятливі умови для муміфікації поховань, в зв’язку з чим виник культ «печерських угодників», оголошених церквою «святими».

8 - Великий лаврський дзвін - На дзвіниці Києво-Печерської лаври на третьому ярусі розміщувалися дзвони. Найбільший із них, вагою 16 тонн, було вилито в Москві у 1732 р. майстром І. Моторіним - автором кремлівського «цар-колокола».

9 - Канава - проритий до Дніпра після 1811 р. канал між Верхнім і Нижнім Валом на Подолі. Засипаний у 80-х роках XIX ст.

10 - Кожум’яки - історична місцевість у Подільському районі Києва, розташована між двома горами - Старокиївською і Замковою. Тут іще з часів Київської Русі жили ремісники-кожум’яки. Тепер на цьому місці проходить Кожум’яцька вулиця.

11 - Щекавиця (Олегівка) - історична місцевість на Подолі, одна з трьох гір, на яких, за літописом, оселилися легендарні засновники Києва - Кий, Щек та Хорив. Названа ім’ям Щека. З кінця XVIII ст. на Щекавиці було Подільське кладовище.

12 - Чорторий - протока в заплаві Дніпра, згадується в літописах з XII ст. У 50-х роках XIX ст. у місці витоку її з Дніпра зроблено загату, пошкоджену під час повені у 1877 р.

13 - Печерськ - історична місцевість у південно-східній частині Києва, де знаходиться Києво-Печерська лавра.

14 - Йдеться про Флорівський жіночий монастир, відомий з XV ст. Розташований у Подільському районі Києва.

15 - У Києві в XIX ст. існував митрополичий хор, який набирали з числа студентів, що залишали духовну академію.

16 - Давид (кінець XI ст.- бл. 950 до н. е.) - цар Ізраїльсько-Іудейської держави, що уславився успішними війнами, перемогою над велетнем Голіафом та ін.

17 - Липки - історична місцевість у Печерському районі Києва, між Хрещатиком і площею Героїв Арсеналу. Назва виникла на початку XVIII ст. у зв’язку з насадженням тут липового гаю. З цього часу тут почав складатися осередок вищої адміністрації Києва, з XIX ст. місцевість забудовувалася особняками знаті, стала аристократичним районом.