За двома зайцями - Старицький М. П.
Голохвостий (одступа). Та що ви їм вірите!
Проня. Чого ви ходили до мене? Нащо ви божились, клялись, падали передо мною на коліна?
Голохвостий. Та стійте ж…
Проня. Не за ваші магазини йшла… я… вас любила… а ви назнущались… осоромили на весь Подол… На весь Київ!… Гетьте! Ой, смерть моя! (Мліє).
Прокіп Свиридович. Вон, вон з нашого двору, щоб і слід тут ваш не смердів!
Явдокія Пилипівна. Вон, вон! Не треба нам такого зятя!
Голохвостий. Ну, до свіданья!
Секлита (хапа його за поли). Ну, тепер я вже не пущу!
Голохвостий (вириваючись). Одчепіться!
Секлита. Не пущу, не пущу! Думаєш, що багатий, так і безчестити мене можна? Женимо!
Степан. Та який він багатий? Він банкрот!
Секлита й Сірки. Банкрот… банкрот!
Голохвостий (виступа наперед, з запалом). Чого витріщились? Ну, банкрот, так і банкрот! А ви думали, как би я був багатий, то пошов би до вашого смітника?! Ха-ха-ха! Свинота необразована! Авжеж, мені ваших дєнєг тольки й нада било! Так і понімайте! А вони заклали сібє в голову, що я на їхніх дочок задививсь. Антересно дуже! Не найшов би где? Поліз би на смітник! Да я, как первий кавалер, і у Липках 17 би знайшов настоящих баришень з оттакими куделями, а не сватався б на вашій дурній поторочі, поганій Проні!
Проня. Ай! (Зомліла).
Секлита розвела руками.
Вихід XV
Ті ж, жид і квартальний.
Жид. Ай, гвулт! Ферфал! Беріть його - он тамечки шарлатан, мошенник!
Квартальний. Пожалуйте в часть!
Всі остовпіли, Голохвостий опустив циліндра.
Картина.
Завіса.
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
Комедія із міщанського побиту.
З співами і танцями в 4-х діях
Вперше надруковано в збірці: Старицький М. П. Малоросійський театр, с. 110, під назвою: Панська губа, та зубів нема. (За двома зайцями). Комедія з міщанського побиту. З співами і танцями в IV діях. Скомп[онували] Старицький і Левицький.
Восени 1881 р. М. Старицький спільно з Оленою Пчілкою, М. Лисенком, діячами українського театру й представниками культурної громадськості Києва організували літературно-драматичний гурток «з метою поширення та збагачення дуже бідного та задавненого українського репертуару» (т. 8, с. 693). За пропозицією діячів українського театру Старицький приступив до обробки слабкої з драматургічного погляду, малосценічної комедії І. Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». 17 березня 1883 р. М. Старицький звернувся до І. Нечуя-Левицького з листом, в якому ознайомив його з своїм планом переробки: «Драматичний комітет мені допоручив переглядіть Ваші «Кожум’яки» і виробить план, як би їх пририхтувать до сцени. Я зробив це і читав свій план, і його дуже хвалили; отож тепер засилаю його до Вас на санкцію... І дію треба зробити зовсім наново, а также здебільша й IV. II дія вирихтується із різних шматочків I Вашої і VI із нових додатків; III зостанеться без переміни» (т. 8, с. 464). У цьому ж листі Старицький пропонує вважати перероблений твір спільним. Перша публікація і з’явилася під двома прізвищами. Згодом Нечуй-Левицький сам переробив первісну редакцію комедії і надрукував її у 1887 р. як власний твір. Проте цей варіант його твору «На Кожум’яках», як і попередній, не побачив світла рампи. Сценічне життя п’єси пов’язане тільки з редакцією, здійсненою М. Старицьким, яка за «своїми мистецькими якостями є, власне, самостійним твором» (Стеценко Л. Ф. Драматургія М. П. Старицького.- Історія української літератури, т. 4, кн. 2, с. 332).
У 1883 р. п’єса у переробці Старицького була дозволена цензурою до постановки (ЦДІАЛ, Дело Главного управлення по делам печати, 1883, № 1, арк. 10, 14). Вперше поставлена трупою М. Старицького в Києві 4 листопада 1883 р., комедія одразу посіла почесне місце в репертуарі українського театру. З особливим успіхом вона йшла на сцені з участю П. Саксаганського, який блискуче виконував роль Голохвостого, Марії Садовської (Проня), І. Карпенка-Карого (Сірко). Комедія не сходить і з радянської сцени. Київська кіностудія О. Довженка створила за п’єсою фільм «За двома зайцями».
Подається за першодруком під традиційною назвою «За двома зайцями».
______________
Старицький М. П.
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ
061
Друкований текст для вичитування взято з:
Старицький М. П. Поетичні твори; Драматичні твори. Київ, Наукова думка, 1987.
Серія «Бібліотека української літератури»
Відмінна якість:
електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!
© Вичитування, правка, форматування і оформлення тексту: OpenBook, 2022
© Електронна бібліотека класики української та світової літератури «Відкрита книга»
2022
1 - Подол (Поділ) - історичний район Києва, один із найдавніших у місті. Подол був торгово-ремісничим осередком міста, з XIX ст. заселений переважно міщанами й купцями, в прибережній частині жили робітники та ремісники.
2 - Йдеться про пам’ятник великому князю київському Володимиру Святославичу (?-1015), встановлений у 1853 р, на Володимирській гірці (парку на придніпровських кручах), що стала місцем прогулянок киян.
3 - Хоровий спів здавна користувався широкою популярністю серед киян, особливо
