Той, хто переміг смерть - Баркалов Руслан

Дехто підтримував Анну, дехто говорив, що всіх учнів Ісуса треба перебити тишком, щоб люди не дізналися. Дехто казав залишити все як є, оскільки це не виходить за рамки закону. Згоди між учасниками не було.

Дискусія яка тривала, заходила в тупик. І кожен залишався при своїх інтересах. Нарешті всі зійшлися на тому, щоби допитати Петра. Це був єдиний варіант, котрий влаштовував усіх. Хоч Каяфа з Анною були далеко не в захваті від такого ходу подій та все ж таки погодились на це.

Петро стояв перед синедріоном. Він дивився на всіх, що зібралися засудити його як бунтівника. Але Петро не давав жодного поводу ані жестом, ані поглядом. Обвинувачення сипалися наче громи із неба. Його обвинувачували у всіх можливих злочинах. Петро з кількома іншими друзями і однодумцями були в самому лігвищі деспотизму і антиеволюціонізму. Ще не так давно тут стояв його Вчитель на суді. Історія повторюється. Але сталися якась певна коректива. Нарешті дали можливість висловитись оскарженим.

– Ну, що скажете у своє оправдання,– нарешті спитав Олександр, один із первосвящеників.

– Ви старшини і законовчителі народу,– почав Петро,– привівши нас для свідчення того, що чоловік який був хворим є оздоровленим іменем того самого Ісуса із Назарету, котрого ви засудили і розіп'яли і котрого Отець воскресив. Ось той чоловік перед вами стоїть живий і здоровий. І усе є у ньому і нічого не має без нього. Бо він є наріжним каменем, котрий ви відкинули.

Такі слова посіяли сумнів серед старійшин. Всі знали, що учні Ісуса не були ані вченими, ані справжніми проповідниками. Така їхня відвертість і сміливість змусила задуматись. На користь Петра і його друзів свідчив оздоровлений чоловік. А це мало велике значення. Якби там не було, але серед простих людей це уже мало достатній аргумент. І з цим теж треба було рахуватися. Почалися суперечки. Ніхто не говорив прямо. Кожен мляво висловлювався на захист в'язнів. Можливо тому, що ніхто не бачив у них реальної загрози, про котру так виводили лідери Синедоріону. А можливо і тому, що багато хто них був добре знайомим свого часу як із самим Ісусом, так із його послідовниками. Так чи інакше, а єдиної згоди вони не дійшли, вирішивши, що ті не є винними. Та разом із тим хотіли припинити будь-які розмови про самого Ісуса. Тому домовилися, щоб відпустити усіх, але заборонити їх говорити про нього.

Тоді знову всі зібралися. А Каяфа, знаючи про програш, почав знову розмову:

– Синедріон вас, як бачите не засудив. Але ми вам забороняємо говорити про Ісуса! Жодним чином ви не маєте права згадувати це ім'я. Більше ніколи про нього нікому не говорити і не бунтувати народ.

Це було хорошою пасткою для самих послідовників. Саме цей момент був для них безповоротнім. І тут поставало питання: або відректися того, з ким цілих три роки ходили, жили як рідні брати, ділили кусень хліба, бачили чуда, слухали його слова і вважали месією і більше ніколи не згадувати, або стати на захист імені свого Вчителя, навіть якщо доведеться померти. Вибір не простий. Саме від кількох слів залежало і їхнє майбутнє і майбутнє всього людства.

– От самі подумайте,– тоді знову виступив Петро,– чи ж можна слухатися більше вас, аніж Бога? Скажіть-но самі! Ми ж бо це бачили самі і мовчати про це не можемо!

Це був нахабний крок. Так ще ніхто не говорив первосвященикам. Така фраза ставила в глухий кут будь-які слова синедріону в цілому. Адже це вказувало не тільки на значимість їхніх слів, але й ставило самих знавців закону на друге місце. Це було немислиме знущання з останніх. Це був виклик. Але разом із тим служителі не могли нічого сказати напроти. Вони розуміли, що цей виклик є підтриманим людьми. А отже, з ним треба рахуватися бодай через це. А ще ситуація в місті була і так важкою. Для старійшин це був і плювок в лице і зв'язані руки для розправи з цією невеликою групкою бунтівників.

– Нічого не поробиш. Треба їх відпустити,– шепнув Олександр Анні.

– Та я бачу,– невдоволено відповів той.

– Що робитимемо? – звернувся Каяфа до решті однодумців.

Але ті мовчали. Між усіма запанувала тиша. Це був складний вибір: відпустити зараз і чекати, що буде далі. Або ж сфабрикувати справу як звично і покласти крапку у цій історії. Та чомусь більшість на це була не згідна. Чому? Ніхто не міг пояснити. Та їм зовсім не хотілося вкотре брехати на догоду правлячій сім'ї первосвящеників. Тим паче, що і чудо було явним. Його від людей, котрі це бачили (а бачило не мало) не заховаєш і не спростуєш. То що далі?

…………………………………..

Апостоли поверталися додому не вірячи в те, що з ними сталося. Вони були просто раді, що змогли вкотре відстояти ідеї, котрі посіяв у них їхній Вчитель. Та це був лише початок. Справжня історія чекала їх ще попереду.

Тепер перед ними відкривалася нова лінія життя. Біль, погорда, обмови, наклепи, переслідування – ось що чекало їх. Кожен з них скоро зрозуміє, що вони самі добровільно вибрали цю чашу. Лють і ненависть з боку релігійної і політичної верхівки юдейства будуть тепер завжди переслідувати цих нових посланців доброї новини. Вони завжди будуть змушені втікати від колись своїх побратимів, одноплемінників і друзів. Тепер наступав період, який змінить все і покладе початок новому ладу.

Саме їхні слова змінять хід історії і покладуть початок новому сприйняттю відносин з Богом. Ще трохи і храм буде знищено, юдеїв порозсилають по всій імперії. Втратиться роль первосвященика. І всі правлячі сім'ї в Єрусалимі просто зникнуть зі сторінок історії назавжди. Ті ж таки фарисеї розбіжаться і покинуть все. Але слова, передані Ісусом, залишаться для майбутніх поколінь.

Ця боротьба, що почалася ще за життя Ісуса, триває і досі. І донині між справжніми Його учнями і фарисеями тривають протистояння. Перші несуть слово отримане Вчителем до кожного з людей, намагаються достукатися до їхніх сердець і розуму, вказуючи на істину, котра є лиш одна. Вони не отримують почесних звань, титулів, не женуться за коронами і лаврами. Їм не потрібні перші місця в синагогах – храмах і вихваляння. Їм не співають многаліття. Їх не видно на сторінках історії. Ними погорджують і принижують в очах народу. Вони і донині переслідувані за правду, скитаються по різних чорних роботах. Їх не зустрінеш ані в єпархіальних куріях, ані в теплих кабінетах. Вони – носії Слова, котре веде їх через усе життя. Слово, котре змінює світ і дає кожному надію. Слово, котре живе у кожному, хто хоче бути з Богом. Слово, яке рано чи пізно отримає перемогу над злом і невіглаством. Котре побудує справді новий, ідеальний, чистий світ. Слово життя, що є лише одним мостом до справжнього Бога.

А що фарисеї? Куди вони поділися? Та нікуди. Після зруйнування храму римлянами, вони розпорошилися по всій імперії, несучи свою злість і ненависть до усього, що є милим Богові. Вони, як і дві тисячі років тому, позалазили до теплих, просторих будівель та з амвонів і далі утримують людей в полоні. Вони змінили назву, поодягали нові одежі, котрі б їх вирізняли серед людей. Вони стали звати себе християнами, але в душі вони глибоко противляться цьому слову і намагаються знищити тепер із середини ненависну їм єресь. Та Ісус, справді перемігши смерть, обіцяв своїм послідовникам, що не залишить їх ніколи, посилає і далі все нових, вірних його слову людей у цей світ.

Історичні довідки, джерела та матеріали:

Біблія. Книги Старого і Нового Завіту. переклад І.Огієнко. Видання з нагоди тисячоліття християнства. 988-1988.

Иосиф Флавий. Иудейские древности / Пер. с греч. Г. Г. Генкеля. — Спб, 1900.

Пилат Понтій [електронний ресурс]/ режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%82

Первосвященик [електронний ресурс]/ режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA

Ісус Христос [електронний ресурс]/ режим доступу:

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81

Давид [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%B4

Хасмодеї [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%81%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%97

Йохан-Гіркан ІІ [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0%D0%BD_II

Юда Макавей [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D0%B4%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B9

Ірод Великий [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BE%D0%B4_I_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Прокуратор [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80

Анна [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BA)

Каяфа [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%8F%D1%84%D0%B0

Ірод-Антипас [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%80%D0%BE%D0%B4_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BF%D0%B0

Тит Флавій Веспасіан [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%82_%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B0%D0%BD

Гней Помпей Великий [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BD%D0%B5%D0%B9_%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%B9_%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Арістобул І [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%BB_I

Аретта [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0_IV_%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80

Синедріон [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%BD

Іван Богослов [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2

Андрій Первозваний [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Витсаїда [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%84%D1%81%D0%B0%D1%97%D0%B4%D0%B0

Петро [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_(%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB)

Яків [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9

Симон Зилот [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%82

Тома [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BC%D0%B0_(%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB)

Зелоти [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%B8

Лазар [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80_%D0%B7_%D0%92%D1%96%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97

Марта [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B0

Марія Магдалена [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0

Проказа [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0

Галілея [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%8F

Іван Хреститель [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C

Садукеї [електронний ресурс]/ режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B4%D1%83%D0%BA%D0%B5%D1%97

[1] Понтій Пилат – римський правитель Юдеї з 26 по 36 рр.