Українська міфологія - Володимир Галайчук

Повсюди в Україні популярні розповіді про те, як поранили запідозрену тварину або пошкодили підозрілий предмет, на який перетворилася відьма, а зранку виявили каліцтво сусідки. Найчастотніші варіанти з жабою:

— «Жаба-ропуха все прилазила, як корову виганяли. Чоловік її пробив, а з неї молоко текло».[1832]

— «Відьма на жабу перекинулася і лізла в хлів. Перебили їй ногу, то знахурка потім казала, шо ше такого полому не бачила».[1833]

— «Навіть та Лікєрчина мати, то казали, шо вмєла молоко, тягла все з корові, то якийсь дядько дав по нозе той жабі, перебів ногу, то вона стала кульгáть, та баба. […] То вона вєдьма була».[1834]

— «До корови, то казали все, на світого Івана ходит вдосвіта відьма і відбирає молоко від корови. Казали, шо відьма приходóла в виді жаби. Велика жаба, ропуха, як прискакувала там до порога чи до стайні, то се була відьма. Віником на дорогу її відганяли, в руки не можна було брати. Бити не можна. Бо то, каже, шо то людина. Шо то перекинулась у жабу. Шо казали, якась відьма… ади, каже, вже хрáмає, бо йі, каже, ногу перебили, жабі. Таке балакали».[1835]

— «То є жаба та — упириця. Моя свекруха так само зловила жабу, — до стайні лізла, — і посадила в банку, і прикрила каменем. То зранку жаби там не було. А сусідку в той самий день забрали на інфаркт, і до року вона померла».[1836]

Водночас це можуть бути й інші тварини або предмети:

1. Собака: «Кажуть, ото в сусідньому селі, на Пíсках, була така жінка, шо тільки виженуть чéреду пасти, вона вже межи коровами, шось там росý якусь знімає. От як він приходе — а собака в нього в хліві. Він взяв зловив і ногу відрубав. (А він сам такий був.) Отепер тебе всі, каже, будуть знати, шо ти вєдьма. І так та жінка без ноги була. Кажуть, шо вони з хвостами».[1837]

2. Кіт: «Кожного ранку корова видоєна. А раз прийшли — кіт з хліва виходив, то господар поодрубував йому ноги. А тоді дивляця — а в жінки руки поодрубувані. А то вона ходила доїти. Відьма».[1838]

3. Свиня: «То такі люди бýли, шо в[о]ни сі перекидали в шо-небудь. От одна така була в нас жінка, старі говорили, шо вона перекинула сі на якесь свєто на свиню. Ішла, а чоловік там сторожував в одного жида і коштуром пробив її. Так тоту жінку він по тім узнав».[1839]

4. Муха: «А то такі мали [чорта], шо вона ходит, люди худобу пасуть, а вона ходит, в скопец, деревлєний (зараз того нема), шо йшла корову доїти, а вона переходóла росý збирáла. На свєта. Шо вона, може, з трьох селів воду брала в то відро. І ходила, кантаром росу збирала. Шоб в неї молоко було. А в тої корови, шо вона забрала, то молоко сі тігнуло. То як прийшли до ворожки, то вона зараз взнала. Каже: та і та жінка. То її раз як імили, а вона може й на муху сі перетварити, та чарівниця (колись одні говорили — відьма, а другі — чарівниця). То їй вухо відтє´ли, тій мусі. А потім приходят — а в тої жінки вуха нема».[1840]

5. Біле полотно: «Відьми є, то ті, шо молоко в корів відбирають. То найбільше на Йвана вночі, то є такі люди, шо стережуть і не сплять цілу ніч, бо прийде та й забере молоко в корови. Колись таке було, я навіть пам’ятаю, шо пішла відьма одбирати, а її пішли ловити, то вона перекинулась в біле полотно. Та й так втікала, так ся звивала, але її поранили в ногу, чи що, та й потім була каліка…»[1841]

6. Праник (валок для вибивання білизни під час прання): «Відьми — то звичайні такі жінки були: в ніч воно перекидається в кота таке і йде доїти корову. А як її зловлят — були такі, шо ловили. Ото була в чоловіка корова, мала теля, а він глядит, бо він знав, шо таке є. То приходе кицька, м’явкає, і там коло корови. Він взяв її, ту кицьку, зловив і накрив відерком, а вона перекинулася в прача. Тоді той чоловік взяв і свідерком прокрутив в тому прачу дзюрку і повісив на стіні. Потім подивився — а її вже нема на стіні. А в сусідки в руці викручена дзюра. Ото вона, та сусідка, була така відьма, шо ходила корови доїла. Відьма може видоїти корову, забрати молоко, і корова потому не дає молока, битися буде».[1842]

7. Сито: «Тово в нас сусіда… відьма прийшла корову дояти, а там пес загавкав, і він виходить, а вона — раз — і в сито переробилася. А він — за суховила — і зробив дзюру в тім ситі, шнурок пересилóв, і вже відьму має. То була така Калина, вогорили. Та й вона — вже баба та й каже: «Іване, то я, впусти мене. Я тобі біше шкодити не буду…» І пустив. То він так повідав. Ше одна баба в нас така була. То чого вона катильгала? Їй ногу перебили. Дуже все ходила дивитися на дорогу, як худобу гнали. Тоже бýла відьма».[1843]

8. Тріска: «Ходив хлопець до дівчини, а його мати була відьмою і не хотіла тої дівчини. Йде він по дорозі до тої дівчини, а перед ним все вискакує якась трíска перед очима. Він взяв ту тріску і переламав. Приходить до хати, а в мами хребет переламаний».[1844]

Іноді відьма не доїть чужої корови безпосередньо. Вона вміє «заправити» тварину, і молоко відбиратиме вже відьмське «теля»: «Кажуть, шо перевертаєця на теля, на собаки, на коти, ті вє´дьми, і молоко беруть. В нас, ми купили корову на Поліссі, і казали знахурí, шо вона була заправляна, так тотими вє´дьмами. Кажуть: побачите, перше теля вона буде родити, ви будете бачити. Вже вона розходóлася, мама пішла, каже: «Шо ж такеє?» Вже вона ніби й втелилася, бо почистилася і все, а теляті нема… Летить вона горóдами [шукає, і бачить] — не теля, а собака. І просто в хлів до корови. Вона каже: «Боже, кому я шо зробила? Нáшо так тяжко мене караєш?» Тільки тако — раз — і вже [з собаки стало] теля».[1845]

У багатьох випадках відьма не