Метаморфози, або Золотий осел - Луцій Апулей

25 Осел в Єгипті був посвячений богові смерті і всілякого лиха Сету-Тіфону, який вбив свого брата Озіріса. .

28 Ахеронт-^-у давньогрецькій міфології річка в країні померлих; синонім усього підземного світу.

27 Стігійські простори - підземний світ (від річки Стіке. Див. примітку 41 до кн. II).

28 Еліеейські паля, або Елісій - країна вічного загробного блаженства, де перебували після- смерті обранці богів - благочестиві віруючі.

29 Камени - римські Музи, покровительки мистецтва й літератури.

30 Серапіс, або Сарапіс - одне з найважливіших божеств елліністичного Єгипту. Його культ значно розповсюдився поза Єгиптом - у Греції, по всій Римській імперії. Зображався Серапіс зрілим чоловіком, з бородою і з корзиною плодів на голові.

81. Лампа - символ істини й надії.

32 Пальмова віть і кадуцей - атрибути єгипетського бога Анубіса.

33 Сосок, наповнений молоком,- символ материнської турботи Ізіди.

34 Віялка - символ родючості і водночас чистоти.

35 Амфора в водою символізує значення води Нілу для врожайності долини Єгипту, присвяченої Озірісу, який уособлює цю ріку.

39 Анубіе - єгипетське божество, зв'язане з культом мертвих; його зображали у вигляді чоловіка з головою шакала. Як провідник душ покійників у підземне царство ототожнювався з грецьким Гермесом (римським Меркурієм).

37 Під виглядом корови в Єгипті шанували богиню Хатхор, тут ототожнену.з Ізідою.

38 Урна з нільською водою (символ Озіріса) і вмією (символ Ізіди) символізувала єднання Ізіди й Озіріса.

39 У сірці вбачали властивість очищати не тільки у фізичному, а й моральному розумінні»

40 Корма корабля мала вигляд гусячої голови, бо гуска була священним птахом Ізіди.

41 Пастофори- грецьке слово, досл. «ті, що несуть зображення богів»] тут: жерці, котрі несли зображення Ізіди в капличці.

«» Йдеться про весняне свято Ізіди-відкриття мореплавання. Див. примітку 22 до кн. XI. - 43 Священні дерева - лавр, мирт, розмарин та олива.

44 Каядід - латинське слово, досл. «сліпучо-білий», «білосніжний». ' ' 45 ...вітаючи хід сонця... - ранкова молитва до Озіріса, ототожнюваного з богом Сонця. «

48 У деяких східних релігіях (іудаїзмі, культі Ізіди) заборонялось, посвяченим споживати м'ясо деяких тварин, зокрема свиняче.

47 Мова йде про залежність долі людини від небесних світил. Астрологія, 'розповсюджена в античні часи, займалась віщуванням майбутнього людей на основі положення зірок або планет. Ізіда, як володарка небесних світил, що керує їхнім рухом, впливає аа їх посередництвом на долю людини.

48 Йдеться про єгипетські ієрогліфи. .

49 Припускають, що мається на увазі демотичне письмо (від гр. demotikos - народний). Єгипетське письмо (VIII ст. до н. є,- . V ст. н. є.), яке, являло собою спрощену видозміну ієрогліфічних знаків,- перехідний ступінь до коптського письма.

50 В єгипетських містеріях, зокрема в культі Озіріса, посвячений прирівнювався до цього бога; він проходив через уяв-,' ну смерть, потойбічні страждання й воскресіння до нового життя. .

51 Стола - довга шата, в Римі столу носили жінки. Число 12 також має символічне значення (символізує 12 зірок зодіака).

52 Гіперборейці - казковий щасливий народ, який жив там, куди не проникає холодний північний вітер Борей.

53 Мається на увазі міф про Мойри - три богині людської долі (Клото, Лахесіс, Атропа), що пряли нитку людського життя. В римлян вони називались Парками,

54 Августоеий порт - Остія в гирді Тібру, морський порт Рима.

55 Грудневі іди - це 13 грудня;'а напередодні - отже, 12 грудня.

56 Святе місто - Рим, названий так з уваги на безліч храмів різного роду богів.

57 Храм Ізіди стояв у Римі на Марсовому полі;' звідси т- епітет Польова. .

58 "Тирс (жезл, оповитий плющем та листям винограду, увінчаний сосновою шишкою) і плющ - атрибути бога виноробства Діоніса, тут ототожненого з Озірісом.

59 Ааіній Марцелл - ім'я Азіній однокореневе з латинським загальним іменником asinus - «осел». [237]

60 Мадавра - місто в Африці, римська колонія, батьківщіі Апулея, автора «Метаморфоз». Згадка про Мадавру вказує на що Апулей розповідає про себе самого.

61 Кошти, витрачені на подорож в Афіни, де вчився Апулей і Рим, вказують на те, що він вплітає у твір особистий, автобіографічний елемент.

62 Див. примітку 1 до кн. IV.

63 Трійка, як і сімка, вважалась числом ідеальним, священним. Це знайшло вияв у латинському прислів'ї: все, що потрійне досконале (omne trinum est perfectum).

64 У римській армії військове звання декуріон- командирі курії - підрозділу кінноти; в римських провінціях і муніціпіях сенатор, член місцевого сенату, тут мова йде про якийсь чин в общині посвячених у містерії Ізіди, можливо, декуріон очолював групу з десяти чоловік.

65 Л. Корнелій Сулла (138-78 рр. до н. є.) -римський аристократ, після перемоги в громадянській війні був призначений довічним диктатором (82 р. до н. є.) - в порушення всіх римські законів і звичаїв. В часи Сулли - отже, близька 80 р. до н. є,

© Aerius, 2004