Хліб на списі. Фраґменти віршів - Архілох

11. «Смоква на скелі…»
Смоква на скелі[15], що зграї ворон собою годує, —       То Пасифіла[16], всякчас рада захожих прийнять. 12. «Гей же, вздовж лав прудкого судна…»
Гей же, вздовж лав прудкого судна не лінуйсь походити        З кухлем сюди то туди — з глеків покатих черпай, Та не до гущі самої, вина червоного: як же ж,       Як же, не випивши, нам ніч провести за веслом?[17] 13. «Хтось із саійців щитом моїм нині хизується…»
Хтось із саійців[18] щитом моїм нині хизується, певно:       Славний був щит, але ба, кинуть в кущі довелось[19] — Душу зате я зберіг, ну а щит? Та що мені щит той?       Хай собі!.. Інший куплю — гіршим не буде, либонь. 14. «Міра гостинності в нас…»
Міра гостинності в нас — смертні дари ворогам. Ямби[20]
Триметри
15. «На Гігесові скарби — й не погляну я…»[21]
На Гíгесові[22] скáрби — й не погляну я; Не йме-бо мене заздрість; на богів діла Злобú не маю та й не марю владою — Це так усе далеко від очей моїх!.. 17. «На обрії он з моря, мов осла хребет…»
На обрії он з моря, мов осла хребет