Українська література » Інше » Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа

Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа

Читаємо онлайн Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа
— найменш впевнений у собі народ у світі та найглибше переконаний, що всі інші мешканці планети змовилися, щоб їх принижувати»898.

На додачу до цього аутсайдерського прагнення утвердитися розвинулося ще одне, особистісніше відчуття загроженості. Радикальні відмінності між Америкою та Європою, які спостерігав Токвіль у 1830-х роках, полягали в тому, що Америка не мала «рангів»: не існувало поділу на аристократів і простий люд, походження не накидало на людину обмежень щодо того, які статки вона могла надбати і за яку сферу діяльності взятися (за очевидним великим винятком рабства). Теоретично будь-хто міг займатися будь-чим і піднятися на будь-які висоти899. Отже, місце кожної людини в суспільстві залежало від її власної поведінки, а значущість відображала її особисту економічну продуктивність. З розвитком економіки для кожного стало можливим —  мабуть, уперше в історії —  отримати оцінку і самому вважати себе «успішним» чи «невдахою» залежно від того, як добре він працював і скільки заробив.

Ми можемо назвати це загроженістю самого капіталізму — або, можливо, навіть загроженістю індивідуалізму. То була нова форма загроженості, не відома аристократичним суспільствам, вяких люди знали, хто вони такі, залежно від родини, в якій народилися. Звідси походить іронія, така важлива для праці Токвіля «Демократія в Америці». У суспільстві, де всі мали так багато, кожного гризла жага здобути ще більше. У суспільстві, цілковито відданому ідеї рівності, кожен страждав він «прагнення піднятися»900.

Якщо Джефферсон і його мамонт — приклад відчуття вищості та водночас загроженості молодої Америки щодо Європи, то невтомний Бен Франклін — утілення контролю імпульсів по-американськи. Він народився у пуританській родині901, і в «Альманасі бідного Річарда» у формі практичних порад намагався звабити своїх співвітчизників чеснотами стриманості, самоконтролю, працьовитості, заощадливості заради майбутнього, раціонального витрачання часу і стійкості перед нещастями:

Хто працьовитий, наполегливий та ощадливий, підкорить Фортуну.

Якщо любиш життя, не гайнуй часу, бо з нього життя зіткане.

Без труда нема плода.

Ніхто ніколи не мав слави [sic] без труда.

Воюй зі своїми вадами, дружи з сусідами.

Хто має терпіння, матиме все.

Хочеш прожити більше, їж менше.

Дозвілля — час для корисних справ.

Матір талану — наполегливість.

Час — це гроші902.

Отже, Сполучені Штати по суті своїй прийшли у світ як країна Трьох сил: кидаючи виклик Старому Заповіту наративом про обраність свого народу, з пекучою загроженістю, одночасно колективною й індивідуальною, та пуританським спадком контролю імпульсів.


* * *

Однак це лише частина мозаїки. Культури не бувають монолітними. Навіть у межах однієї етнічної чи релігійної групи внутрішній культурний конфлікт не виняток, а правило. Культура такої розмаїтої країни, як Америка неодмінно стає продуктом різних цінностей, їхніх зіткнень, взаємодії і зазіхань на першість. Жодна єдина система цінностей ніколи не була визначальною для американської ідентичності. Яскравий приклад — американське ставлення до Трьох сил.

Із самого початку поруч із притаманними Трьом силам контролем імпульсів і прагненням піднятися завжди існував інший вимір Америки: бунтівна природа. Зрештою, Сполучені Штати утворилися внаслідок бунту, а революційна Америка на всіх щаблях шумувала від антиавторитарної закваски903.

Спостерігачі того часу зазначали, що американська революція «скрізь розхитала підвалини влади»904: «діти й підмайстри» стали «неслухняними», «індіанці перестали поважати своїх наглядачів, а негри почали нахабно поводитися з господарями». Як зазначає соціальний історик Клод Фішер, місцеві вибори стали «галасливішими», у них брали участь більше «простих людей» і«натовпи частіше нападали на урядовців». Більше дружин вимагали розлучення.

Студенти стали «хуліганами». Молоді пари вважали, що їм вже можна одружуватися без дозволу батьків905 — або займатися сексом без шлюбу. У багатьох містах Нової Англії третина наречених були вагітними906.

Церковні богослужіння стали такими розкутими, що Інкріз Матер нажахався би: «Надмірності. […] Ті волають, ці марнословлять, ті плачуть, інші танцюють, стрибають, сміються і радіють. А ось дві чи три жінки падають горілиць […] виставляючи свою наготу перед усіма перехожими»907. Массачусетський священик засуджував членів своєї конгрегації, які почали «думати і діяти на власний розсуд»908. У Нью-Гемпширі така собі місіс Люсі Мек Сміт вирішила читати Біблію по-своєму і переконала священика «охрестити її як християнку власного особистого віросповідання»909. Її син Джозеф також створив власне віросповідання — мормонство.

Об’єднання всієї цієї закваски було потрібне, щоб скинути ярмо влади і минулого. Ральф Уолдо Емерсон називав Америку «країною, де все починається»910. Люди могли залишити позаду своє минуле, як Александер Гамілтон, коли прибув до країни, де не знали, що він незаконнонароджений911. Емерсон писав: «Я нічого не можу зробити ані з минулим, ані з майбутнім. […] Я живу тут і зараз»912. Емерсон став речником нового підходу до того, як повинні жити люди: не замикаючись ані в минулому, ані в майбутньому, натомість живучи у теперішньому. Декларація незалежності довершено втілювала ту Америку, що хотіла жити-тут-і-зараз. Описуючи правління Великої Британії як «низку несправедливостей та узурпацій», Декларація відкидала «деспотизм» минулого, наполягаючи на праві людей керуватися лише власною теперішньою волею913. «Земля належить живим», — писав Джефферсон, автор Декларації. Він навіть дійшов до тверджень, що в Америці жодне покоління не повинно писати законів для наступного, усі закони мали автоматично втрачати чинність за дев’ятнадцять-двадцять років914.

Вимога Декларації керуватися теперішнім, у теперішньому і заради теперішнього стала революційним поворотом західної політичної думки, яка раніше завжди наполягала на традиції та божественному праві. Цей поворот аж ніяк не був суто американським. (Аналогічні міркування висловлювали у Франції). Це було до певної міри відкриттям — самовідкриттям сучасності, яка у своїй науці, торгівлі, мистецтві й психології дедалі сильніше викриватиме марність минулого і недоліки накладених традиціями обмежень915.

Однак цей бунт мав власну ціну. Нині, коли демократія так добре утвердилася, легко забути, що Америка була безпрецедентним експериментом, від якого багато людей очікували провалу і який справді ледь не провалився916. Роки після революції стали періодом беззаконня і неефективного управління917. Спалахували народні бунти, як-от повстання Шейса у Массачусетсі, яке тривало рік. Державні борги не виплачували. Штати не виконували взятих на себе за Статтями Конфедерації взаємних зобов’язань, як-от виплата податків і відмова від накладання мита на товари з інших штатів. Молоді Сполучені Штати небезпечно близько підійшли до анархії918.

І саме тоді з’явилася

Відгуки про книгу Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: