по степам. Рибалка дивиться, і очі протирає, Не вірить сам своїм очам, Бо по Сулі — чорти б їх мучив матір! — Пливуть хлівці, стіжки, діжки, усякий крам І бідного його ниряє ятір. Зітхнув Рибалочка да і назад поплівсь. «А що, земляче, пожививсь?» Ось слухайте, пани, бувайте ви здорові! Еге, Охріменко дурний: Пішов прохать у повітовий, Що обідрав його наш писар волосний, —
і Крилова:
Крестьяне, вышед из терпенья От разоренья, Что речки им и ручейки При водопольи причиняли, Пошли просить себе управы у Реки, В которую ручьи и речки те впадали. И было что на них донесть. Где озими разрыты, Где мельницы посорваны и смыты; Потоплено скота, что и не счесть. А та Река течет так смирно, хоть и пышно, На ней стоят большие города, И никогда За ней таких проказ не слышно; Так, верно, их она уймет. Между собой крестьяне рассуждали. И что ж? Как подходить к Реке поближе стали И посмотрели, — так узнали, Что половину их добра по ней несет. Тут, попусту не заводя хлопот, Крестьяне лишь его глазами проводили; Потом взглянулись меж собой И, покачавши головой, Пошли домой; А отходя проговорили: «На что и время тратить нам. На младших не найдешь себе управы там, Где делятся они со старшим пополам».
Спочатку — підрахунок. 28 рядкам Крилова, що містять оповідання й мораль, відповідають 29 рядків Гребінки. Отже, український байкар ніде не перенавантажує деталями розповіді, не розводнює Крилова. Дещо зайвими, правда, можуть здатися підкреслені рядки: «Чи довго він ішов» і т. д., — але вони досить умотивовані впровадженням оповідача. Що ж до подробиць і тону оповідання, то вони у Гребінки своєрідні й винайдені талановито: замість натовпу селян в полі зору читачевого один Рибалка, до того ж змальований яскраво, живий, гарячий, готовий іноді «всячину погукати»; замість просторого переліку шкод, заподіяних струмками і річечками, єдина причина конфлікту — ятір. Замість авторського переказу думок героїв — їх власні слова, подані в прямій мові. І навіть виділення моралі в чотири рядки, мовлені від автора, можна розглядати як певний плюс українського автора, остільки дотепні вони різкістю свого перебігу від рибалки до волосної й повітової юстиції. Байка Крилова архітектурніша, логічно стрункіша; Гребінчина бере декоративністю, мальовничістю деталей, інтонаційною розмаїтістю.
Висока оцінка цієї мальовничості та живих інтонацій і привела
