Хліб на списі. Фраґменти віршів - Архілох

class=book> 80

«Я м б» — грецькою мовою не тільки назва віршового розміру, а й слово, що означає також «насмішка».

(обратно) 81

Кожен такий вірш складається з декількох хореїв, а кожен хорей — з одного довгого й одного короткого складу (перший наголошений, другий ненаголошений, як у цьому вірші).

(обратно) 82

«Благоглагольте!» — тобто не говоріть поганих слів.

(обратно) 83

Пор. «Утопленик» О. С. Пушкіна, де утопленик щороку стукає у вікно селянина, що не захотів поховати його тіло.

(обратно) 84

Таких-от висуванців від народних мас, повновласних правителів, називали в VII–VI ст. до н. е. т и р а н а м и. У цьому слові тоді не було нічого образливого.

(обратно) 85

Д е м а г о г — політичний діяч. Задля успіху та кар'єри він дає народові обіцянки, яких не може (часто й не збирається) виконувати.

(обратно) 86

Одне із прізвиськ бога війни Ареса.

(обратно) 87

І с м а р — озеро у Фракії, оточене звідусіль виноградниками, що давали знамените на смак вино.

(обратно) 88

Розповідали, що Танталові за його гріхи присудили страшну кару в підземному царстві: його посадили під скелею, яка ледь-ледь трималась і могла щохвилі звалитись йому на голову. В інших розповідях муки зображені по-іншому: він стояв у підземному світі біля ріки, над якою нависали розкішні виногрона, і його мучила страшенна спрага. Але тільки-но він нахилився до води — вода відбігала від нього; тільки-но сягнув рукою по виноград — виноградні лози раптом ставали недосяжними. Ворожі напади постійно грозили звалитись на голову пароських колоністів, як той камінь — на голову Тантала.

(обратно) 89

Кожен фракієць мав свій родовий знак (герб); при жеребкуванні його накреслювали на черепку замість власного імені.

(обратно) 90

У найдавніші часи в Греції людину, яка прибула в чужу державу, можна було безкарно пограбувати і вбити — закон цього не забороняв. Але кожен міг укласти з будь-яким громадянином тієї держави «союз гостинності»; такі люди ставали один одному «ксенами». Кожен був зобов'язаний захищати ксена від кривд і виступати за нього на суді: того, хто скривдив чужинця, вважали кривдником його ксена, а цей ксен був громадянином і тому міг звертатись до суду.

(обратно) 91

Потім цей вірш наслідував римський поет Горацій.

(обратно) 92

Евксинським Понтом греки називали Чорне море.

(обратно) 93

Це слово збереглось досі й у російській мові: «шаровары».

(обратно) 94

Тепер — Дніпро-Бузький лиман.

(обратно) 95

Південний Буг.

(обратно) 96

Дніпро.

(обратно) 97

Згодом вона стала містом Ольвією (тепер на цьому місці — село Парутине Миколаєвської області). У VII ст. в Скіфії ще не було грецьких поселень: греки приїжджали лише на деякий час, щоб торгувати зі скіфами. Такі тимчасові постої називались факторіями.

(обратно) 98

А н т а к а я — стерлядь, чечуга.

(обратно) 99

Насправді те, що греки вважали своєю найдавнішою історією, не що інше, як збірка легенд.

(обратно) 100

Ц и к а д а — комаха, що сидить переважно на деревах та кущах і видає звуки, що здавалися грекам вельми мелодійними.

(обратно)
Оглавление Архілох Хліб на списі Фраґменти віршів Переклад з давньогрецької, передмова, коментарі Андрія Содомори   Андрій Содомора. На вістрі стилоса і списа   Елегії[2]     1. «Туги зітхальної щоб не порушити…»[3]     2. В морі, що пишно так закучерявилось…»     3. «…це лежить у богів на колінах…»     4. «Похоронімо печальні дари Посейдона…»     5. «Горя ні плачучи не пригашу…»     6. «Найманця, Главку, за друга ти