Хліб на списі. Фраґменти віршів - Архілох
«…даром наділив… Батько олімпійців…» — поет, за уявленнями стародавніх, — натхненний богами (тут — Зевсом, «батьком богів»), тож і слово його — віще: лат. «vates», поет, співець — означає також «пророк», «віщун».
(обратно) 28Е в р і м а н т — віщун.
(обратно) 29«Скарай провинних, Аполлоне…» — Аполлон (Феб), бог гармонії, отже, музики й співу, віщий бог, був для Архілоха особливо шанованим богом; у нього він просить не лише захисту для себе, а й покари для ворогів (слово «Аполлон» наближене за звучанням до дієслова «apollymi» — знищую).
(обратно) 30Мова, очевидно, про звабливих жінок легкої поведінки. В Архілоха не раз знаходимо описи любовної жаги (пор. фраґм. 90, 245, 249, 266 та ін.); зразком тут міг йому служити Гомер: «Ну, а тепер у постелі зажиймо розкошів кохання! / Ще-бо мій розум ніколи таке не мутило бажання…» («Іліада», III, 441—442). Про те «помутніння розуму» — у знаменитій другій пісні Сапфо.
(обратно) 31Г л а в к — приятель Архілоха.
(обратно) 32«Тримати гілку мирта…» — вважали, що гілка мирта, надто якщо її потримати у роті, додасть дівчині вроди.
(обратно) 33«…тінь од них… окрила… плечі…»: пишні кучері — замість парасольки. Цей фраґмент може бути зразком портретного живопису у слові.
(обратно) 34Греки знали пиво лише як напій чужих народів («варварів»). З цього фраґмента дізнаємося про звичай пити для зручності соломкою: в напої плавали ячмінні зерна, з яких варили пиво.
(обратно) 35В Архілоха виступає трохеїчний (хореїчний) тетраметр, тобто поєднання чотирьох трохеїчних метрів (кожен метр — це дві трохеїчні стопи) з цезурою після другого метра:
Як нам, Ерксію, у скруті || бойовий підняти дух? (обратно) 36
Е р к с і й (дослівно «Захисник») — можливо, ім'я пароського воєначальника, до якого звертається Архілох із закликом виступити проти нападників із Наксоса, які вже вкотре висадились на берег Паросу, щоб убивати місцевих жителів і грабувати їхнє майно. Про перебіг битви — у наступому фраґменті.
(обратно) 37«…ті — на Тасосі… забарились в торонейців…» — на острові Тасос поселялись колоністи з Паросу (фраґм. 97, 101, 105); місто Торона — на півострові Халкідіка у Македонії.
(обратно) 38«Що б назвав ти… дивним…» — «Nil admirari» (нічому не дивуватись) — стислим афоризмом відгукнеться на це запитання Горацій: «Щоб не лишень осягти, а й утримати щастя — є спосіб, / Мабуть, єдиний, Нуміцію: не дивуватись нічому» (Послання, І, 6).
(обратно) 39«Зевс Сонця блиск… заховав…» — мова, вочевидь, про те повне затемнення сонця, що відбулося у березні 711 р. до P. X.
(обратно) 40«…звір… в морі… розважатися почав…» — приклади із ряду так зв. «adynata» — неможливих, яких не може бути у природі, речей.
(обратно) 41Вірш стосується, можливо, згаданої у фраґм. 1—5 кораблетрощі при побережжі Паросу.
(обратно) 42Архілох наслідує Гомера: «Я завинив, заперечити й сам не спроможний…» («Іліада», IX, 116). Згадуємо відому, із «Контроверсій» Сенеки Старшого, сентенцію: «Errare humanum est» (людині властиво помилятись).
(обратно) 43Дар Гефеста, бога вогню, — вогонь: поет за невідомої нам ситуації просить, щоб той бог пособив йому своїм даром. Так і Гера, співчуваючи Ахіллові, звертається по допомогу до Гефеста: «Вийди на поміч мерщій, розпали своє полум’я буйне» («Іліада», XXI, 333).
(обратно) 44Із Лесбосу, пісенного острова, походив, зокрема, один із перших відомих музикантів, гравців на флейті — Терпандр.
(обратно) 45П е а н — хвалебна пісня на честь Аполлона; співали її також або рушаючи в бій, для піднесення бойового духу, або після переможного бою.
(обратно) 46Архілох часто кепкує з Главка, хоч той був не тільки його приятелем, а й воєначальником. Не зовнішній блиск і показний героїзм, а здоровий глузд і стійкість у бою — ось що цінує Архілох, різко й тут ідучи всупереч епічній традиції: воїн героїчного епосу хизується і своєю силою, і поставою, і знатністю роду, одне слово, — вміє показати себе.
