Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа

Беллоу і Лі — мало не хрестоматійні персонажі Трьох сил. Друг Беллоу, який спілкувався з ним у 1940-х роках, згадує про його «задавнене відчуття образи»722. Син Беллоу Ґреґ пише про «загроженість» свого батька і про те, як він «кинув виклик американському літературному істеблішменту, уособленому Ернестом Гемінґвеєм»723. Крім того, Беллоу був відомий своєю «дисципліною»724. Лі також говорив про «загроженість» у своїй родині. Він згадує, що «був найстаршим сином, атому почувався так, наче весь тягар лежить на моїх плечах»725. Потреба Лі утвердитися дала йому змогу вистояти впродовж років невдач і відмов, які напевно загнали би більшість людей у глухий кут.

Обоє чоловіків, звісно, здійснили прорив — як з огляду на зміст своїх досягнень, так і в контексті співвідношення цих досягнень до їхньої етнічної ідентичності. Ще 1957 року, задовго до отримання Беллоу Пулітцерівської та Нобелівської премій, впливовий літературний критик Леслі Фідлер називав його «першим єврейським письменником, який посів центральне місце в американській літературі»726. З-поміж інших успішних американських письменників також були євреї (написаний у гемінґвеївському стилі роман 1948 року Нормана Майлера «Оголені й мертві» шістдесят два тижні був бестселером New York Times727), однак Беллоу першим пробився до широкого кола читачів, «не відхиляючись від характерної творчої манери американських євреїв»728 і прочинивши двері для цілого покоління Ротів і Геллерів, які прийшли потім. Лі першим з азійців виграв «Оскара» за найкращу режисуру, і то не один, а два рази729, і в його фільмах запаморочливе розмаїття жанрів і тем, на яке менш авторитетні постаті просто не наважилися б.

Загалом і Беллоу, і Лі відштовхнули свою драбину — однак лише після того, як піднялися нею. Прищеплені їм змалечку Три сили розвинулися у дивне поєднання загроженості, невтомного драйву і дисципліни, а також невичерпної потреби утвердитися. З такого погляду ці люди ніколи цілком не відмовлялися від Трьох сил. Навпаки вони досягли вершин у своїй професії лише завдяки рисам, якими їх наділили Три сили. Однак обоє чоловіків з цими рисами змогли кинути виклик обмеженням, які накладав той спосіб життя і той тип успіху, якого від них очікували. Три сили дали їм можливість подолати ці обмеження і написати власні оригінальні сценарії.

Америка — також один із головних героїв у цих історіях. Саме Америка вивільнила креативність обох чоловіків і стимулювала їхнє творення себе. Беллоу та Лі були іммігрантами і стали зрештою, натуралізованими громадянами Сполучених Штатів. Однак важливо зазначити, що обоє почувалися подвійними аутсайдерами — спочатку у власній родині, а потім у США. «Я ніколи не почувався своїм у власній родині, — згадував колись Беллоу. — Завжди був осторонь»730. І нехай його головні герої-євреї проголошували свою приналежність до американців («Я американець, народився у Чикаґо», — перші слова Оґі Марча), однак Беллоу внаслідок свого єврейського походження описував себе як вічного «метека»731 — аутсайдера або «резидента-чужинця» в Америці. Подібне говорив і Лі: «Я перекотиполе й аутсайдер. Нема жодного середовища, до якого я належав би повністю. Кожен мій фільм — таємний сховок, місце, яке я не розумію цілком, але сприймаю як найближче для себе»732.

Виховані в культурах Трьох сил люди посідають дивне місце. На них тиснуть одночасно вимоги рідної культури і принади американської свободи. Балансуючи на межі двох світів, вони не належать повністю до жодного з них. Ця межова позиція має власну ціну і власні психологічні випробування, однак, можливо, це середовище із найбільшим потенціалом свободи та креативної продуктивності.

Ознака цього потенціалу свободи — потужний спротив стереотипам «зразкової меншини», дуже поширений серед молодих американців азійського походження. Багато хто з азійських студентів у США спеціалізується на гуманітарних дисциплінах і не хоче навіть чути про математику чи класичну музику733. Багато хто знаходить рольові моделі з-поміж шалено популярних американських зірок американського походження, які пішли проти стереотипів, як-от Джон Чо і Кал Пенн (відомі також як «Гаролд і Кумар»), Мінді Калін (зсеріалів «Офіс» і «Проект Мінді»), зірка YouTube Фредді Вон, комік Азіз Ансарі, баскетболіст Джеремі Лінь, а також Джейсон У — дизайнер одягу для знаменитостей, який створив сукню для Мішель Обами до церемонії інаугурацї734.

Інші цікавляться кар’єрою у громадському та державному секторі, і це також незвично у контексті Трьох сил. Можливо, батьків-іммігрантів лякає перспектива, що їхні діти підуть на порівняно низькооплачувані роботи у державних або неприбуткових організаціях — для них тут немає ані престижу, ані фінансової безпеки. Крім того, велику роль, особливо для молоді, відіграє сильне заохочення працювати на благо Америки і на суспільних засадах. Та іммігрантські спільноти можуть зрештою, почати пишатися своїми представниками, які відмовляються від багатства і натомість працюють на благо суспільства. Коли Пріт Бхарара, Федеральний прокурор США у Південному окрузі Нью-Йорка (перший Федеральний прокурор азійського походження) став відомим завдяки розслідуванням корупції на вищих щаблях Уолл-стрит, наприклад скандалу, пов’язаного з інсайдерською торгівлею у хедж-фонді Galleon Group, його вітали в індійській спільноті в Америці (атакож в Індії)735.

Проте цей самий скандал навколо Galleon Group приніс індійській спільноті в Америці ще жах і сором. Один із підсудних, якого Федеральний прокурор Бхарара знищив під час цієї справи, колишній генеральний директор McKinsey Раджат Ґупта, теж американець індійського походження. Це підводить нас до останньої патології Трьох сил —  патології драйву736.

Прагнення Трьох сил за своєю природою непогамовані — вбудованого обмеження немає. Хоч би яку арену ви обрали, майже завжди існує хтось вищий за вас, і навіть якщо ви змогли піднятися на самісіньку вершину, страх втратити цю позицію штовхатиме вас далі. Зрештою, Три сили можуть зробити людину жертвою ненаситних амбіцій і жадоби. У найгіршому прояві прагнення піднятися може стати відчайдушною манією, якій байдуже до законів, етики або шкоди, завданої іншим. Ґупта і Берні Мейдофф — лише два приклади із сотень, які ілюструють цю хворобу Трьох сил.

Людям такі випадки часто здаються загадковими. Багато хто не розумів, навіщо Ґупта, статки якого і так уже оцінювали у понад 80 мільйонів доларів737, який побував на офіційному прийомі в Білому домі, якого дуже шанували в його спільноті, вдався до нелегальних оборудок заради прибутків, щодо яких навіть нині немає певності. Під час винесення вироку суддя сказав: «Суд може без перебільшень сказати, що йому ніколи ще не траплявся обвинувачуваний, чия попередня історія життя свідчила б про таку безмежну відданість не лише людству загалом, а й окремим особам у часи, коли вони потребували допомоги». Однак дехто, можливо, не здатен опиратися потребі дедалі більшого визнання, нескінченній затаєній образі й прагненню щось довести світові, піднімаючись дедалі вище738.

Навіть у своїх менш злоякісних формах одержимість Трьох сил за