Нунчі. Корейське мистецтво емоційного інтелекту - ХОН Юні

не людина без нунчі! Ви на шляху до майстерності в нунчі! Ви розумієте: якщо комусь доручили розливати напої, то ця людина неодмінно буде ввічливою та готовою допомогти, адже в цьому й полягає її завдання. Ви можете прямо запитати в стажиста, хто ухвалює рішення в цій мережі кав’ярень і як найкраще звернутися до цього керівника. Можливо, стажист не знатиме відповіді на це за питання, але він неодмінно познайомить вас зі своїм керівником, той своєю чергою відрекомендує вас своєму керівникові — і так триватиме, доки ви не знайдете людину, яка зможе влаштувати вам зустріч без подальших посередників.

Безумовно, ви вже чули пораду про те, що не варто вести справи з людиною, яка нетактовно ставиться до обслуговувального персоналу. Подібна повага — вияв не лише ґречності, але й прагматичного підходу. Доволі часто, здавалося б, «неважливі» співробітники геть усе знають. Згадайте людину в себе на роботі, якій начебто завжди відомо все, що відбувається, і яка навіть може безкарно переривати голову відділу. Зазвичай ця людина — секретар у приймальні або офіс-менеджер. Майстер нунчі розуміє, що вам потрібна підтримка таких людей.

33 Цитату наведено за виданням: Шекспір В. Як вам це сподобається. Перекл. О. Мокровольський. 1986. 

34 #MeToo (дослівно: «Я теж», в Україні — #яНеБоюсьСказати) — соціальний рух проти сексуального насильства й домагань.

35 «Мідяні буки» — оповідання Артура Конан Дойла, написане 1892 року. (Прим. авт.) Цитату наведено за виданням: Дойл К. Артур. Пригоди Шерлока Холмса. Перекл. В. Панченко. 2010.

36 Цитату наведено за виданням: В. Шекспір. Твори в шести томах. Перекл. Л. Гребінки. 1986.

37 «Брудний Джон» — американський кримінальний серіал, заснований на однойменному подкасті журналіста Кристофера Гоффарда. (Прим. ред.)

38 Див.: https://www.pnas.org/content/115/7/E1690. (Прим. авт.)

39 «Самотня біла жінка» — кінофільм, трилер режисера та продюсера Барбе Шредера, екранізація однойменного роману Джона Лутца. За сюжетом, божевільна подруга в усьому копіює головну героїню і, врешті-решт, намагається привласнити її життя. (Прим. ред.)

 

 

Коли я навчалася в Сеулі у восьмому класі, мій підручник із суспільствознавства починався з цитати Арістотеля: «Людина за своєю природою — істота політична»40. У мене збереглися яскраві спогади про цей підручник, бо текст ілюструвала фотографія мурашника, а я ненавиджу мурах. У цьому розділі учням пояснювали, що, попри проживання в групі, мурахам не треба покладатися на взаємини, щоб вижити, оскільки вони діють лише відповідно до інстинктів.

Той факт, що корейський підручник починається саме так, доводить цінність для корейської культури погляду, згідно з яким окрема людина — це частина колективного утворення, як клітина в багатоклітинному організмі. Давні конфуціанські традиції, які досі впливають на країну, ґрунтуються на переконанні, згідно з яким кожен мусить відігравати свою роль у взаємозв’язку з іншими людьми. Відхилення від цієї ролі руйнує єдність. Якби всі відмовлялися від неї, суспільство занепало б.

Попри це, конфуціанство не відповідає ідеям капіталізму, характерним для сучасного життя, тому багато в чому ця ідея в Кореї втратила колишню вагомість. Проте цікавою видається значна суголосність давніх суспільних ідей Кореї з теоріями давньогрецьких філософів, особливо віра в те, що люди живуть у групі, оскільки не можуть вижити самотужки. Ще одна цитата з Арістотеля: «Будь-яке об’єднання утворюється для певного щастя… заради того, що вважається достойним життям»41.

Достойне життя.

Чи не цього ми всі прагнемо?

В університеті я вивчала філософію, намагаючись знайти відповідь на запитання, що ж таке щасливе життя. Як виявилося, певною мірою моя ситуація нагадувала сюжет «Дивовижного чарівника країни Оз»: відповідь завжди була поряд, віднайти її можна було в моєму вихованні. Щасливе життя багато в чому уможливлюють нунчі та споглядання навколишнього світу.

Багатьох сучасних людей ця ідея розлютила б. «Краще залишатися собою» — саме таким (у тому чи іншому формулюванні) був девіз декількох останніх поколінь з їхньою вірою в індивідуалізм: наприклад, моє покоління захоплювалося надривними рок-піснями гуртів на кшталт Nirvana. Наразі девіз, здається, став ще агресивнішим: «Будь собою!»

Що ж, мені здається, усім розумним людям XXI століття вже очевидно, як нам шкодить подібний егоцентричний менталітет декількох поколінь. Деякі дослідники навіть уважають, що пізній капіталізм42 наразі занепадає та призводить до таких явищ, як посилення соціальної нерівності й поступове знищення нашої планети. Напевно, люди всіх політичних переконань нарешті визнають: щоб наша цивілізація існувала далі, нам треба порозумітися одне з одним і зважати на потреби інших людей. Ми помилялися. Арістотель мав рацію.

Утім, мізантропам не варто перейматися: повірте мені, не треба любити людей, щоб заприязнитися з ними. Використовуючи гарне нунчі, ви можете створити соціальну «обтічність», про яку я вже писала. Завдяки їй вам буде легше швидко завершувати розмови, якщо саме цього ви й прагнете. Відлюдники часто припускаються типової помилки: вони сподіваються, що, якщо поводитимуться ущипливо, люди дадуть їм спокій. Насправді ж зазвичай ситуація розвивається інакше.

Припустімо, що вам не подобається бути поряд з якимись іншими людьми. У такому разі вам, мабуть, хочеться якнайшвидше владнати свої справи у поштовому відділенні. І якщо співробітник скаже: «О, добрий день, ви знову до нас завітали! Як справи на роботі?», то яка відповідь допоможе вам швидше завершити спілкування з ним: «Усе чудово, дякую!» чи «Вас це не обходить!»? Промовивши другу фразу, ви лише нашкодите собі. «Обтічність» допомагає безперешкодному спілкуванню, тож ви можете швиденько повернутися до своєї відлюдницької печери. Ви можете стати настільки помітним чи непомітним для інших, наскільки вам заманеться. Саме люди з поганим нунчі завжди спричиняють якісь неприємності у своєму оточенні та створюють