Українська література 17 століття - Автор невідомий

1 Корецькі — литовсько-білорусько-українсько-польський князівський рід; походив від Дмитра-Буттави Ольгердовича, який одержав від батька в уділ південну частину Волині. Наприкінці XVI ст. покатоличився.

2 Корецький Самуїл Карлович (1621 —1651) —останній представник роду Корецьких.

«Прироження грифа хто хоче познати...» (розвиток похвали князю Самуїлові Корецькому).— Із примірника Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна, арк. 2 (иенумерований). Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст., с. 234.

1 Фізельоги (Фізіологи) — середньовічні збірники статей про природу; в них описувались як реальні, так і казкові істоти та явища в супроводі символічних тлумачень.

Похвала о премудрості т р о я к о й, в о віці сем я в л е н-н о й — фрагмент із примірника ЦНБ, філія № 1, шифр Д. X 6/545, арк. 76 зв. Українська поезія. Кінець XVI — початок XVII ст., с. 289—290.

Лікарство ... розкошна к о м того світа правдиво є. Піснь вдячная при банькетах п.анських.— Із примірника Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна, арк. 116—118 зв. Українська поезія. Кінець XIV — початок XVII ст., с. 316—318.

АНОНІМНІ ВІРШІ ПРО ВИЗВОЛЬНУ ВІЙНУ 1648—1654 pp.

«Висипався хміль із міха...». — Подається за публікацією у кн.: Исторические песни малорусского народа с обгяснениями Вл. Антоновича и М. Драгоманова, т. II, вьіп. 1. Песни о борьбе с поляками при Богдане Хмельницком. К., 1875, с. 135—136.

1 ... Степа яку-cap аче...— Йдеться про Стефана Потоцького.

2 Ординці — татари з так званої Перекогіської орди, союзники Богдана Хмельницького.

Пісня про М и к о л а я Потоцького і козацькі перемоги. (1. «Глянь, обвернися, стань а задивися, которий маєш много...»;

2. «Он глянув, як звір, внет крикнув, як лев, на жовнірськії слова...»;

3. «Отак пиха наробила лиха коронному Потоцькому...»; 4. «Честь богу, хвала, навіки слава Войську Дніпровому...») — вірші ці є, мабуть, фрагментами окремого твору про перемоги війська, очолюваного Богданом Хмельницьким, в 1648 р. Повністю твір не зберігся. Можливо, це одна з декламацій, якою вітали в’їзд Хмельницького в Київ студенти Києво-Могилянської колегії.

Подаються за публікацією: Возняк М. Українські пісні й польські вірші

з «Літописця» Єрлича.— «Записки Наукового товариства ім. Шевченка», 1931, т. 151 (miscellanea), с. 195—205.

«К о т о р і ї прийшли, Хмельницького аби п о й м а-л и...».— Подається за текстом у кн.: Д-Ьйствія през-Ьльной и от начала поляков крвавшой небьівалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана за-порожского, с поляки... трудом Григорія Грабянки собранпая и самобитних старожилов св-Ьдительстви утвержденная... К., 1854, с. 47—48.

[На битву під Корсунем] («Зри убо, коль єст храбра і непобіж-денна...»).— Подається за публікацією цього вірша у передмові Івана Самчевського до кн.: ДЬйствія през-Ьльной и от начала поляков крвавшой небьівалой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского, с поляки... трудом Григорія Грабянки собранная и самобитних старожилов св-Ьдительстви утвержденная... К-, 1854, с. XXVIII.

Дума козацькая о войні з ляхами над рікою С т и-ром («Ой, ріко Стиру, що Хміль за віру зробив напроти миру...»).—

Подається за реконструкцією М. Возняка у кн.: Возняк М. Старе українське письменство. Львів, 1922, с. 392—394.

1 Стир — річка на Львівщині, Волині та Брестчипі в Білорусії, права притока Прип’яті.

2 ..напроти миру...— В 1651 р. Богдан Хмельницький порушив, перемир’я з Польщею, обумовлене Зборівським договором 1649 p.; селянсько-козацька армія відновила воєнні дії, але в Берестецькій битві, яка тривала з 28 по ЗО червня 1651 p., внаслідок зради татарських союзників Богдана Хмельницького, зазнала поразки.

3 Берестечко — містечко на Волині при річці Стир біля якого відбулася Берестецька битва.

4 Ка з и м и р.— Йдеться про польського короля Яна-Казимира (1609— 1672); був королем з 1648 по 1668 p.; очолював польську армію під Берестечком.

Похвала віршами Хмельницькому од н а р о д а малоросійського («Богдан Хмельницький се ізбранний...»).— Подається за текстом у кн.: Д'Ьйствія през'Ьльной и от начала поляков крвавшой небьі-валой брани Богдана Хмельницкого, гетмана запорожского, с поляки... трудом Григорія Грабянки собранная и сомобитних старожилов св-Ьдительст-ви утвержденная... с. 1 [ненумерована]. В рукописі літопису Григорія Грабянки, за яким видавався його текст, після «Похвали» залишено місце для портрета Богдана Хмельницького.

«Н епереможний Богдан, Хмельницький, могутній володар...».— Подається у перекладі з латинської мови І. П. Бетко за текстом курсу риторики «Congeries praeceptorum rhetoricorum» («Збірник риторичних настанов...»), що його 1729 р. читав у Києво-Могилянській академії Ігнатій Бузановський. Рукопис зберігається у ЦНБ, (шифр 519, П/1711 І) Вірш було опубліковано за текстом цієї риторики, знайденим І Крип’якевичем у Львові Крип’якевич І П Вірш про Богдана Хмельни цького. «Україна», 1930, травень липень, с. 19—20. Переклад В. П. Мас люка див. у кн.: Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики XVII першої половини XVIII ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. К., 1933, с. 101. Вірш є зразком ампліфікації — риторичної фігури, що являє собою низку повторюваних варіацій одного і того ж судження.

Епітафія Богдану Хмельницькому («Диво століття, Богдан Хмельницький, герой із героїв...»).— Подається у перекладі з латинської мови І. П. Бетко за текстом курсу поетики «Libri tres de arte poeticae...» («Три книги про мистецтво поетики...»), що його 1714 р. було прочитано в Києво-Могилянській академії. Рукопис зберігається у ЦНБ (шифр 509 П/1718 І) Опубліковано у кн Маслюк В. П Латиномовні поетики

і риторики XVII першої половини XVIII ст та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні, с. 169.

1 Беллона — за римською міфологією, богиня війни і підземного світу

АНОНІМНІ ВІРШІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII СТ.

Глаголет Польща о б и в ш о й храбрості і плененіі своєм і о покоренії к о благочестивійшому царю і в е-л и к ому князю Алексію Михайлович у.— Подається за публікацією у кн.: Перетц В. Н. Исторические вирши по рукописи начала XVIII в.— «Киевская старина», 1899, август. Документи, известия и заметки, с. 49—56.

Текст твору зберігається у рукописному збірнику Державної публічної бібліотеки РРФСР ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (Ленінград), шифр Q XIV, № 25, арк. 16 зв.— 17. До цього та ще кількох віршів в рукопису Q XIV, № 25 вгорі сторінки є два рядки нот. Отже, він співався. Судячи

зі змісту, ці вірші, відзначає В. М. Перетц, «належать до епохи польсько-російських