Хліб на списі. Фраґменти віршів - Архілох

               Ту байку знає люд увесь: Якось-то, повідають, подружилися                Лисиця — із орлицею…[67] 169. «Обід жахний малятам принесла вона…»
Обід жахний малятам принесла вона. 170. «Коли про ту біду страшну…»
               Коли про ту біду страшну Дізналася лисиця — серце тьохнуло,                В очах їй світ потьмарився. Але не знала, як скарати кривдницю.                А та — ще й словом зранює: «Тонесенький почувши писк малят твоїх,                Коли їх полишила ти, Повітрям тут же, стрімко шлях верстаючи,                На крилах я пустилася — І враз на них упала, ти ж іще якусь                Приховуєш надію…» 171. «О Зевсе-батьку, ген у небі правлячи…»
О Зевсе-батьку, ген у небі правлячи,       Ти бачиш і людські діла, І добрі, й злі; зважаєш, як і звір живе:       Насильством, а чи правдою. Але поглянь лиш: скеля самотою там       Знялась, похмура, високо — На ній вона вмостилась, і тобі, мовляв,       Ніяк не досягти її. 173. «Орлиця для пташат своїх…»
               Орлиця для пташат своїх Масну поживу принесла з жертовника —                Й раденько так, безперих ще, Орляток двійко стали наїдатися.                Вона ж, змахнувши крилами, В повітря піднялася, щоб на скелі тій                Ізнову примоститися. Та до шматка масного (то ягня було)                Вуглинка приліпилася… 202. «Лікамба донька, лиш вона…»
Лікамба донька, лиш вона — в думках моїх,       Молодша… 217. «Гуртом веселим на змагання люд валив…»
Гуртом веселим на змагання люд валив,       Тут же — і Батусіáд. 223. «Поміж безсмертних…»
Поміж безсмертних — Зевс найправдомовніший:       Що проказав — те здійснив. 224. «Повчальну, Кірекіде, я повім тобі…»