Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа
Бюро перепису населення не збирає інформацію про релігійні переконання, тому загальні єврейські доходи неможливо оцінити достовірно. Безумовно, деякі американські єврейські родини бідують і, можливо, їхня кількість зростає. З нещодавно опублікованого звіту Об’єднаної єврейської асоціації232, кожне четверте єврейське домогосподарство в місті Нью-Йорк бідує. Однак численні дослідження підтверджують, що загалом доходи євреїв вищі, ніж у будь-якої іншої релігійної спільноти США або етнічної чи національної групи, яку відстежує Бюро перепису населення. За найдостовірнішими із доступних даних, середній дохід єврейського домогосподарства у 2010 році можна оцінити у діапазоні 97-98 тисяч доларів — це майже вдвічі більше за середні показники по країні233. (В американців індійського походження — найбагатшої етнічної групи, яку відстежує Бюро перепису населення, — у 2010 році середній дохід домогосподарства становив 90500 доларів234). Проведене кілька десятиліть тому235 дослідження виявило, що на той час доходи євреїв перевищували доходи протестантів на 246%, а білих католиків — на 243%. За даними фундації Pew236, 46% єврейських домогосподарств у 2006 році заробляли щонайменше 100.000 доларів на рік (і це знову найвищий показник для всіх етнічних і релігійних груп країни), і можна припустити, що нині ці показники вищі. Серед юдеїв-реформаторів 55% у 2006 році отримували дохід 100.000 доларів і більше, тим часом як лише 18% населення країни досягли таких показників237.
Єврейські інтелектуали завжди істотно впливали на життя американського суспільства в усьому діапазоні політичних проявів. Тож сильного впливу єврейських мислителів (інколи одних і тих самих) згодом зазнали і «нові ліві» 1960-х років, і рух неоконсерваторів238. Провідні авторські колонки у New York Times пишуть троє євреїв: Томас Фрідмен, Дейвид Брукс і Пол Круґмен. Багаторазово зафіксовано неймовірний внесок євреїв у розбудову американської науки: від точних до гуманітарних галузей. Автор робить висновок про те, що «неможливо знайти наукову сферу, в якій євреї не відіграли б виняткову роль»239.
Євреї також надзвичайно успішні в Голлівуді. Хоча здебільшого воліють не наголошувати на цьому факті. Винятком є журналіст Джоель Штайн, який 2008 року зазначив:
Коли кілька тижнів тому керівники кіностудій240 розмістили рекламну сторінку у Los Angeles Times, […] цей відкритий лист підписали: президент News Corporation Пітер Чернін (єврей), виконавчий директор Paramount Pictures Бред Ґрей (єврей), генеральний директор Walt Disney Co. Роберт Айґер (єврей), виконавчий директор Sony Pictures Майкл Лінтон (хто б міг подумати — данський єврей), виконавчий директор Warner Bros. Беррі Мейєр (єврей), генеральний директор CBS Corp. Леслі Мунвес (достоту єврей, і його двоюрідний дід був першим прем’єр-міністром Ізраїлю), виконавчий директор MGM Гаррі Слоан (єврей) і генеральний директор NBC Universal Джефф Закер (єврей у квадраті). Якби ще підписався хтось із братів Вайнштайн, ця група змогла б не лише закрити всю індустрію виробництва фільмів, а ще й зібрати міньян — кворум для юдейського богослужіння.
Хоча євреї становлять лише 0,2% населення світу, понад п’ята частина лауреатів Нобелівської премії — євреї241. Станом на 2007 рік із сорока двох американських Нобелівських лауреатів з економіки двадцять — євреї, а після 2007 року цей список доповнили ще кілька євреїв, зокрема містер Круґмен242. Євреї становлять приблизно 2% населення США, але серед усіх Нобелівських лауреатів США — їх близько 36%243.
Однак, мабуть, найбільший внесок в американську науку євреї зробили у 1940-х роках, коли внаслідок антисемітизму Європа втратила колосальний науковий потенціал. Америка стала домівкою для найвидатніших тогочасних фізиків, зокрема для Едварда Теллера (знаного як «батька водневої бомби»), Джона фон Неймана (засновника теорії ігор і головного учасника Манхеттенського експерименту) і, звісно, Альберта Ейнштейна. Разом із Робертом Оппенгеймером, народженим в Америці євреєм, ці люди зробили вагомий внесок у перемогу США у перегонах за атомну бомбу244.
* * *
Американці іранського та ліванського походження також належать до найуспішніших (з огляду на доходи домашніх господарств245) національних меншин США. У наступних розділах ми детальніше розглянемо ці групи, а тут подаємо лише короткий огляд.
Іранська імміграція246 до Америки не відтворює європейський патерн. За наявною інформацією, з середини 1800-х до початку 1900-х років до Сполучених Штатів приїхало лише 130 іранців. Масово вони почали прибувати тільки у другій половині ХХ століття: до революції 1979 року — переважно студенти університетів, а після неї до США линув потік біженців, і прибічників шаха, і представників переслідуваних меншин. Загалом, за даними Бюро перепису населення, іранська спільнота налічує приблизно 450 000 осіб.
До спільноти іранських іммігрантів у цій країні належать численні етнічні й релігійні підгрупи247: звісно, це мусульмани-шиїти, але разом з ними і вірмени, християни Ассирійської церкви сходу, євреї, курди, зороастрійці й бахаї. Здебільшого їхня успішність порівняно низька248: у 1980-х роках це було зумовлено ворожістю з боку американців через збільшення кількості захоплень американських заручників, а згодом через ймовірну асоціацію з ісламськими терористами. Виняток — іранська спільнота в Лос-Анджелесі, нині найбільша у США. Її представники навіть стали учасниками реаліті «Шахи з бульвару Сансет». Це шоу знайомило глядачів з життям порівняно заможних іранців Лос-Анджелеса і зазнало критики через стереотипне зображення героїв як «вульгарних позерів-матеріалістів»249.
На одній деталі реаліті «Шахи з бульвару Сансет» не зосередилися, зокрема на академічних досягненнях американців іранського походження. За результатами дослідження, що ґрунтувалося на даних Бюро перепису населення за 2000 рік, понад 25% іранських американців мали вищу освіту. А це автоматично робило їх на «найосвіченішою етнічною групою в США»250, причому докторантів серед них у п’ятеро більше, ніж серед усього населення країни. Станом на 2010 рік понад 17% іранців мешкали в будинках251 вартістю понад мільйон доларів (загалом серед населення країни цей показник становить лише 2,4%), і це найвищий відсоток з-поміж усіх етнічних груп, відстежуваних Бюро. Їхній середній дохід домашнього господарства становить 68000 доларів252 (у середньому в країні ця цифра дорівнює 51.000 доларів) і перевищує показник китайців. Кожне третє домашнє господарство заробляє понад 100.000 доларів на рік (загалом у країні такого показника досягає лише кожне п’яте домашнє господарство).
Ліванці, відомі своїм хистом до підприємництва, — одна з найуспішніших діаспор у світі. Бейрут і надалі потерпає від сутичок і міжусобиць, а Карлос Слім, ліванець-християнин із
