Три сили. Як виховують в успішних спільнотах - Емі Чуа
Серед усіх студентів, що навчаються за найпрестижнішими музичними програмами, приблизно 30-50% становлять189 азійці й американці азійського походження. У Джульярдській музичній школі таких понад половина. Двома найбільшими групами є китайські та корейські скрипалі й піаністи. Міжнародний конкурс імені П. Чайковського190, який відбувається кожні чотири роки (можливо, найпрестижніший музичний конкурс у світі) має відділення для юніорів у номінаціях «Скрипка», «Фортепіано» і «Віолончель». Від 1992 року лауреатами конкурсу стали четверо американців. Їхні імена: Емілі Шє, Дженніфер Ко, Сирена Хуан і Ноа Лі.
Тим часом індійці захоплюють нішу шкільних конкурсів правопису 191. У 1999 році загальнонаціональне змагання Scripps National Spelling Bee виграла чотирнадцятирічна Нупур Лала із Тампи, штат Флорида. Матір дівчинки — індійка, батько — пакистанець із Індії. Після документального фільму «Зачаровані правописом» Нупур стала відомою. Канал ESPN почав транслювати фінал конкурсу у прямому ефірі, а спільнота американців індійського походження звернула особливу увагу на орфографічні змагання. У 2012 році перше, друге і третє місця посіли американці індійського походження. То вже вп’яте поспіль індійці перемогли.
Крім того, американці індійського походження здобувають першість не лише у змаганнях, обмежених однією дисципліною. Погляньмо на програму United States Presidential Scholars192, яка нагороджує одного юнака й одну дівчину в кожному з п’ятдесяти штатів, в окрузі Колумбія і в Пуерто-Рико (а також ще в тридцяти семи адміністративних одиницях) не лише за успішність у навчанні, а й за досягнення у мистецтві, соціальну роботу, лідерство та відданість високим ідеалам. У 2012 році з-поміж усіх — загалом 141 — блискучих переможців, 48 були американцями азійського походження, у 2011 році — 52. І знову переважну більшість із них становили китайці й індійці.
Цілком передбачувано, що ці надзвичайно успішні американські підлітки азійського походження193 суттєво випереджають інші групи у стандартизованому тестуванні, а також під час вступу до елітних університетів. Максимальна оцінка за тест SAT становить 2400 балів. У американців азійського походження результати загалом на 143 бали вищі за середні показники і на 63 бали вищі за показники білих, причому цей розрив явно збільшується. Азійці становлять приблизно 5% населення США студентського віку, але у Гарварді навчається 19% представників цієї групи, у Єлі — 16%, у Принстоні — 19% і у Стенфорді — 19%. І взагалі, якби до університетів Ліги плюща приймали лише за результатами National Merit Scholarship і балами SAT, ці показники могли би бути ще вищими. Тож дехто вважає, що в університетах Ліги плюща діє «прихована антиазійська квота»194. Як відомо, до Каліфорнійського технологічного інституту приймають лише на основі академічної успішності — і там 40% студентів є азійцями.
Якщо ж говорити про дорослих, серед усіх етнічних груп у США найвищий середній дохід на домогосподарство мають індійці: 90.500 доларів на рік (загалом для населення Сполучених Штатів цей показник становить 51.800 доларів). Дивовижних результатів досягають 44% індійських домогосподарств, заробляючи понад 100000 доларів на рік, і це знов-таки найвищий результат серед усіх етнічних груп. Крім того, 12% домогосподарств одержують понад 200000 доларів на рік. (Загалом у країні показники: 21% — понад 100.000 доларів і 4% — понад 200.000 доларів). Тим часом китайці не набагато відстають. У них винятково високі середні доходи домогосподарств, і вони дуже широко представлені у категорії високих доходів. Загалом друге місце за рівнем сімейних доходів серед усіх етнічних груп посідають американці тайванського походження. Вони йдуть якраз за індійцями, а їхні особисті заробітки навіть вищі, ніж в індійців195.
Успіх індійських і китайських американців поки що зосереджений на порівняно традиційних сферах і орієнтований на престиж,196 який починається із відмінного навчання, National Merit Scholarships і найкращих шкіл. І не випадково віртуози східноазійського походження зазвичай грають класичну музику, а не джаз чи, скажімо, рок. Так само й їхні професійні досягнення зосереджено у сферах, які вважаються практичними, стабільними, «респектабельними» і «здатними справити враження»197. Це може видатися кліше, але у математиці, медицині, інженерії й точних науках справді дуже багато американців азійського походження, хоча кар’єрні вподобання молоді починають змінюватися198. З 1965 року американці індійського походження здобули чотири Нобелівські премії, а американці китайського походження — шість199.
Хоча багато американських родин китайського й індійського походження роблять ставку на академічні досягнення, обидві групи домоглися приголомшливих результатів і в бізнесі. Засновник Yahoo Джеррі Янґ, засновник Zappos Тоні Шей200, співзасновник You-Tube Стів Чень, співзасновник Guitar Hero Кай Хуан і венчурний капіталіст Альфред Лінь (говорять, що він, як Мідас, перетворює на золото все, чого торкається) — усі американці китайського походження. Перелік досягнень американців індійського походження справляє ще сильніше враження. Амар Ґопал Боз, син бенгальського іммігранта, заснував Bose Corporation, чисту вартість активів якої у 2011 році було оцінено в один мільярд доларів. Індійська іммігрантка у першому поколінні Індра Нуї — генеральна директорка PepsiCo. Серед інших компаній, генеральними директорами яких є або нещодавно були американці індійського походження, можна назвати Sun Microsystems, MasterCard, Verizon Wireless, United Airlines, Motorola, Motorola Mobile, Adobe Systems, Citigroup, Citibank, HSBC North America, McKinsey і US Airways201.
Також складається враження, що американці індійського походження частіше порівняно з іншими азійськими американцями ідуть на ризик у великих фінансових операціях. Ще один мільярдер Вінод Хосла приїхав до Америки із Індії навчатися в аспірантурі й став співзасновником Sun Microsystems і партнером легендарної венчурної фірми Kleiner Perkins. Хосла — лише один із десятків підприємців індійського походження, які працюють у Кремнієвій долині202. Індійці взагалі запустили у Кремнієвій долині більше стартапів, ніж будь-яка інша іммігрантська група — навіть більше за чотири наступні іммігрантські групи (британську, тайванську, японську і китайську) разом.
Американські індійці порівняно з іншими азійськими групами активніші у політиці, публічній сфері й медіа. Колись вступивши до Гарвардської медичної школи і Єльської школи права, Боббі Джиндал вирішив навчатися в Оксфорді як стипендіат Родса, а потім став губернатором штату Луїзіана203. Ніккі Гейлі, донька сикхів-іммігрантів, — губернаторка Південної Кароліни204. Пріт