Комедії - Арістофан
Не варта й жмуту клоччя, але все-таки
Хоч тим примітна, що тим разом зиск якийсь
Людині буде навіть… від донощика.
Беотієць виходить.
ЕПІСОДІЙ ШОСТИЙ
Вбігає слуга Ламаха.
Слуга Ламаха
А де хазяїн?
Дікеополь
Я ось тут. Чого тобі?
Слуга Ламаха
960 Для узливання Ламах наказав мені
На драхму в тебе закупити рябчиків,
На три — вугрів копайських, то прошу тебе…
Дікеополь
Який ще Ламах захотів тих ласощів?
Слуга Ламаха
Страшний: Горгона люта на щиті його,
А на шоломі — три хвостища-китиці.
Дікеополь
Хоч би й щита заставив, не продам йому;
Над воблою хвостищем хай помахує.
(Показуючи на батоги).
А крик учиниш, — ось наглядачі мої.
(Бере закуплені товари).
Ну що ж, іду я. Бач, куріпки, рябчики
970 Мене обсіли. Чим погані китиці?
(Виходить).
СТРОФА VII
Перша половина хору
Гей, поглянь,
місто все,
Глянь-но ти на мужа того,
Хитрого-премудрого:
Лиш собі мир уклавши,
різними товарами торгує він.
І придбав-закупив
те, без чого дім — не дім:
Посуд, хліб,
ще й до хліба.
Провідця першої половини хору
Блага всі самі собою радо йдуть йому до рук.
Ні, війни я вже ніколи в свою хату не пущу.
За моїм столом, розлігшись, не співати більше їй,
980 Cивій злюці, на підпитку пісню про Гармодія.
В дім щасливий і заможний увірвавшися, вона
Все і трощить, і плюндрує, все вверх дном переверта,
Громить, нищить, шаленіє. А коли порадиш їй:
Ляж, спочинь, вина старого мирний келих ти пригуб, —
Ще лютіше бешкетує, палить огорожі нам,
Чавить грона виноградні, топче, клята, геть усе.
АНТИСТРОФА VII
Друга половина хору
Гляньте ви,
Гордо як
він до столу он сідає,
стравами пишаючись.
Пір'я птиць, знак достатку,
купами зсипає за порогом він.
Посестро-подруго
Афродіти і Харіт,
злинь до нас,
мила Згодо!
Провідця другої половини хору
990 О як довго, ясночола, уникала ти мене!
Я не знаю, як це досі нас Ерот не поєднав,
Хлопчик, наче на малюнку, ще й з віночком круг чола?
Може, я тобі не пара, може, надто вже старий?
Та, коли моєю будеш, — три дарунки дам тобі:
Виноградом для початку гарну площу засаджу,
А тоді її у коло візьмуть смокви молоді.
Ну і знову підуть лози — все старому по плечу!
І, нарешті, все оточить ряд оливкових дерев,
Щоб, коли настане місяць, тіло змащували ми.
ЕПІСОДІЙ СЬОМИЙ
Окличник
1000 Народе, слухай! Нині з діда-прадіда
Всі п'ють під звуки трубні. Переможцеві —
Роздутий міх, як пузо Ктесіфонтове.
Дікеополь виходить з дому.
Агей, жінки і діти, чи не чуєте —
Трубив окличник. Що, позакладало вам?
Варіть, зайців білуйте, смажте рябчиків,
Місіть, саджайте і вінки несіть сюди.
Рожен подай-но, хай дроздів насмажу я.
СТРОФА VIII
Перша половина хору
Твій розум мати я б хотів,
А ще скоріше б я засів
1010 За стіл твій, чоловіче.
Дікеополь
А як побачите дроздів,
Підсмажених, рум'яних?..
Перша половина хору
Ти і тепер, як завжди, прав.
Дікеополь
Роздмухайте багаття!
Перша половина хору
Дивись, як варить він обід, —
Усе як треба, все як слід, —
Майстерно куховарить.
Входить селянин.
Селянин
Ох, бідний я!
Дікеополь
Геракле, хто це йде сюди?
Селянин
Та чоловік нещасний.
Дікеополь
Ну, то геть звідсіль!
Селянин
1020 О любий мій, у тебе, тільки в тебе мир,
Мені хоч трохи, хоч на кілька літ надлий.
Дікеополь
А що з тобою?
Селянин
Ох, волів позбувся я!
Дікеополь
Та як?
Селянин
З-під Філи беотійці викрали…
Дікеополь
І все ще походжаєш в білім одязі?
Селянин
Волів моїх рогатих, годувальників…
О лихо, лихо!
Дікеополь
Але я до чого тут?
Селянин
Я очі всі за ними, бідний, виплакав.
Отож коли Деркета з Філи жаль тобі, —
Закапай очі миром, бо й не бачу вже.
Дікеополь
1030 Ти відчепись од мене, я ж не лікар тут!
Селянин
Закапай, милий, може, знайду воликів.
Дікеополь
Не буде діла. Йди канюч до Піттала.
Селянин
Одну хоч краплю в цю пляшчину, любий мій,
Одну-єдину краплю капни, змилуйся.
Дікеополь
Ні краплі! Забирайся, поки добрий я!
Селянин
О я нещасний! О робочі волики!
АНТИСТРОФА VIII
Друга половина хору
Він миром ласує один,
Мов нектаром, і більш ні з ким
Не думає ділитись.
Дікеополь
Полийте медом цей пиріг
І скумбрію засмажте.
Друга половина хору
Послухай, що за гамір там.
Дікеополь
Вугрі — на сковорідку!
Друга половина хору
Вже слинка котиться мені.
Сусідам грає в животі
Від слів тих милозвучних.
Дікеополь
(до раба)
Пильнуй вугрів, хай добре зарум'яняться.
ЕПІСОДІЙ ВОСЬМИЙ
Входять дружка жениха й подруга молодої.
Дружка
Гей, Дікеополе!
Дікеополь
Ну хто там ще приліз?
Дружка
Жених для тебе зі стола весільного
1050 Прислав печеню.
Дікеополь
Молодець, хвалю таких.
Дружка
Тебе ж натомість просить — у пляшчину ту
Надлити миру, бач, не до війни йому.
Коли під боком жінка та й гаряча ще.
Дікеополь
Не хочу того м'яса, миру теж не дам:
Йому ціни немає, не торгую ним.
А хто ця друга?
Дружка
Молодої подруга.
їй молода веліла щось шепнуть тобі.
Дікеополь
Ну-ну, розказуй.
Та шепче йому на вухо.
Тьху ти, згинеш зо сміху:
Вона прохання має, радше вимогу,
1060 щоб жениха знаряддя їй зоставили.
(До раба).
Подай-но мого миру — тільки їй наллю:
Те, що на світі війни, — не жінок вина.
Давай пляшчину, жінко, та затям лише,
Як уживати миру: молодій скажи,
Коли в похід заграють, жениху тоді
Хай миром те помаже, що потрібно їй.
(До раба).
Мир віднеси вже. А тепер черпак подай:
Пора поналивати вже ті келихи
ЕПІСОДІЙ ДЕВ'ЯТИЙ
Корифей
Насуплений, сердитий хтось біжить сюди.
1070 Якусь погану, певно, вістку вчуємо.
Вбігає окличник.
Окличник
Війна, походи, і страхи, і Ламахи!
Ламах виходить з дому.
Ламах
Це хто кричить близь дому мідносяйного?
Окличник
Вожді велять, щоб нині ти в похід рушав
І то негайно, з вершниками й пішими,
І став на чати в сніговій ущелині,
Бо
