Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Террі Гудкайнд

б'ються, але усвідомлювати, що роблять це заради себе, не важливо з ним або без нього. Зараз він вважав, що всі вони дійсно усвідомили, що знаходиться під загрозою, і будуть боротися не тільки з обов'язку, але і заради самих себе.

Верна утримала Річарда на відстані витягнутої руки і заглянула в його очі.

— Що трапилося?

Річард похитав головою.

— Я по горло ситий жахливими речами, які трапляються з людьми. І хочу тільки, щоб цей кошмар закінчився.

Верна злегка посміхнулася йому.

— Ти показав нам шлях, як цього досягти, Річард.

— Яку роль плануєте в цьому зіграти ви, лорд Рал? — Запитав генерал, коли Річард відвернувся від Верни. — Якщо я, звичайно, можу запитати про це.

Річард зітхнув, його думки повернулися назад — до його питання. Як тільки це відбулося, жахливе видіння розчинилося.

— Боюся, виникла серйозна проблема з магією. Армія Імперського Ордена тільки одна із загроз, з якою доведеться мати справу.

Генерал Мейфферт насупився.

— Яка проблема?

Річард не думав, що знову зможе відтворити всю історію цілком, тому скоротив її до основної суті.

— Жінка, яка зробила вас генералом, пропала. Вона в руках у Сестер Тьмии.

Мейфферт був абсолютно спантеличений.

— Зробила мене генералом? — Він відчужено вдивлявся в туман своєї пам'яті. — Не можу пригадати…

— У цьому-то і проблема. Щось сталося з магією і процес продовжується.

Генерал з Верною перезирнулися.

— Це була дружина лорда Рала. Келен, — пояснила Кара. — Саме вона зробила тебе генералом, Бенджамін.

На обличчі Мейфферта знову з'явився здивований вираз. Кара знизала плечима.

— Це довга історія. Як-небудь я тобі розповім — іншим разом, — додала вона і поклала руку йому на плече.

— Ніхто з нас її не пам'ятає. Тільки лорд Рал. Це заклинання називається «Вогняний Ланцюг».

— «Вогняний Ланцюг»? — Верна зробилася ще більш підозрілою. — Хто з Сестер?

— Сестра Юлія і решта його колишніх наставниць. — Відповіла Ніккі. — Вони знайшли стародавнє заклинання, яке називається «Вогняний Ланцюг» і запустили його.

Верна холодно подивилася на Ніккі.

— Гадаю, ти знаєш, наскільки небезпечні ці жінки, раз була однією з них.

— Так, — сказала Ніккі, втрачаючи терпіння, — а ти захопила Річарда і привезла в Палац Пророків. Якби не ти, він не зруйнував би Великий Бар'єр. І Імперський Орден зараз був би в Старому Світі, а не в Новому. Раз вже ти вирішила когось звинуватити, то май на увазі, що Сестри Тьми ніколи не зіткнулися б з Річардом, якби ти його не захопила і не провела через Бар'єр у Старий Світ.

Верна з силою стиснула губи. Річард знав, що означає цей погляд і що буде далі.

— Гаразд, — сказав він низьким голосом перш, ніж почалася гроза. — У той час всі ми робили те, що вважали кращим. Я теж робив помилки. Ми ще можемо творити майбутнє, але не в змозі виправляти минуле.

Стиснуті губи і погляд Верни говорили про те, що їй дуже хочеться продовжити суперечку, але вона розуміла, що краще цього не робити.

— Ти маєш рацію.

— Звичайно, він правий, — підтвердила Кара, — він — Шукач.

Незважаючи на злість, Верна посміхнулася.

— Думаю, ти права, Кара. Він прийшов, щоб здійснити пророцтво, навіть якщо не планував цього.

— Ні, — сказав Річард, — я прийшов спробувати допомогти нам врятувати самих себе. Ще нічого не закінчилося, і пророцтво, про яке ти знаєш, має інше значення.

У погляді Верни спалахнула підозра.

— Яке інше значення?

— Зараз у мене немає часу займатися цим. Я повинен повернутися. Можливо, Зедд і інші що-небудь придумали.

— Ви маєте на увазі пошуки Вашої дружини, лорд Рал?

— Так, генерал, але становище погіршується. Відбувається і ще дещо, що зачіпає самі основи магії.

— Що саме? — Наполягала Верна.

Річард оцінююче подивився не неї.

— Ти повинна знати, що шими порушили нормальний перебіг життя. Магія спотворюється. Частина її вже зникла. Невідомо, як скоро її залишиться ще менше. Я повинен повернутися і подивитися, що ми можемо зробити — якщо це можливо. Енн, Натан і Зедд намагаються знайти якісь відповіді.

Перш, ніж питання Верни посипалися градом, Річард повернувся до генерала.

— І останнє. Тепер, коли у них на шляху немає армії, я впевнений, що Джеган спробує взяти Народний Палац.

Генерал Мейфферт почухав біляву голову, обдумуючи сказане.

— Можливо, — він подивився вгору, — але Палац розташований на величезному плато. До нього є тільки два входи: маленька дорога з розвідним мостом і великі внутрішні двері. Якщо двері будуть закриті, цим шляхом ніхто не пройде. А дорога досить важка для збройного нападу.

— Тим не менше, на всяк випадок, відправте частину наших кращих воїнів у палац, як підкріплення. Коли ми підемо на південь, генерал Трімак і внутрішня гвардія виявляться лицем до лиця з усією армією Джегана.

— Атакувати Палац? — Генерал скептично похитав головою. — Він неприступний.

— У Джегана є обдаровані, — нагадала йому Кара, — і не забувайте, лорд Рал, ті Сестри проробляли це раніше. Пам'ятайте, на самому початку?

Перш, ніж Річард встиг відповісти, Верна перехопила його руку і повернула до себе, обдарувавши похмурим поглядом.

— Чому Сестри запустили заклинання, про яке ви згадували, цей Вогняний Ланцюг?

— Щоб змусити людей забути, що Келен існує.

— Але навіщо їм це було потрібно?

Річард зітхнув.

— Сестра Юлія хотіла, щоб Келен викрала з Народного Палацу шкатулки Одена. Заклинання Вогняного Ланцюга робить людину невидимою, про неї одразу забувають. Через нього ніхто не пам'ятає Келен. Ніхто не пам'ятає, як вона увійшла в Сад Життя і забрала шкатулки.

— Забрала шкатулки… — Верна здивовано моргнула —