Десяте Правило Чарівника, або Фантом - Террі Гудкайнд

Крім того, новачки, які приходять з півдня, набагато вразливіші — їх не так багато і вони ще не возз'єднаються з досвідченими воїнами. Це будуть всього лише ненавчені молоді головорізи, бажаючі гвалтувати та грабувати. Убийте їх перш, ніж вони підуть на північ і їм випаде такий шанс. Буде набагато важче вербувати новобранців, якщо вони будуть гинути на рідній землі, до того як відправляться вбивати безпорадних незнайомців. Ще краще робити це тоді, як вони тільки почнуть збиратися в містах в невеликі загони. Принесіть їм війну. Убийте їх перш, ніж у них буде шанс принести війну нам.

Молоді люди повинні знати, що ставши добровольцями, вони ніколи не будуть героями, не награбують добра, не отримають молоденьких полонянок. Якщо вони побачать, що не зможуть втекти далеко, перш ніж їх наздоженуть люди, які не стануть битися звичним чином, не кинуться в безглузду фінальну битву проти супротивника, переважаючого їх силою, це відіб'є у них охоту приєднатися до загарбників. Якщо ні — їх можна перебити до того, як вони возз'єднаються з армією на півночі. Тіла цих молодих «героїв», гниючи на власних порогах, допоможуть нам зламати дух людей Старого Світу.

Річард оцінював повні рішучості пильні погляди перед тим, як продовжити.

— Ідея заключної битви помирає тут і зараз. Сьогодні ми розчинимося прямо в повітрі. З цього дня не буде армії Імперії Д'хара, яку Орден може затягнути в заключний бій і знищити, щоб позбавити наших людей допомоги, залишаючи їх беззахисними і вразливими. Ми не допустимо цього. Сьогодні ми починаємо вести цю війну новим способом — нашим — раціонально продуманим, способом, який приведе нас до перемоги.

Я хочу, що б всі в Старому Світі боялися вас, немов ви духи помсти. Починаючи з сьогоднішнього дня, ви станете примарними легіонами Д'хари. Нікто не буде знати, де ви, коли вдарите, і куди буде направлений ваш наступний удар. Але я хочу, щоб всі в Старому Світі точно знали: ви прийдете за ними, обрушитеся так, ніби сам підземний світ готовий розкритися і поглинути їх. Нехай вони бояться примарних легіонів Д'хари, як ніби ви — це сама смерть. Вони мріють померти, щоб перебувати в вічній славі в загробному житті… Так виконайте їх бажання.

Хтось із чоловіків позаду відкашлявся і потім сказав.

— Але, лорд Рал, тоді помруть невинні люди. Вони не солдати, яких ми хочемо знищити. Загине багато дітей.

— Так, це, на жаль вірно. Але не дозволяйте затуманити собі розум і охолодити свою рішучість помилковими безглуздими звинуваченнями. Орден несе відповідальність за цю жорстоку війну проти невинних людей. Війну проти жінок і дітей, які нікому не заподіяли зла. А ми всього лише прагнемо припинити агресію як можна швидше.

Це правда. Загинуть невинні люди, загинуть діти. Але хіба є вибір? Невже потрібно пожертвувати хорошими людьми зі страху нашкодити невинним? Ми всі безневинні. Всі наші діти невинні. Але зараз їм шкодять. В кінцевому рахунку, влада Ордена завдає шкоди всім, включаючи і дітей Старого Світу. Орден перетворює більшість з них в чудовиськ. І якщо переможе Орден, помре ще багато людей.

Більш того, життя людей Старого Світу — не на нашій совісті, а Ордена. Не ми розпочали цю війну, не ми напали на них, а вони на нас. Єдине, на що ми повинні направити свої дії, — якомога швидше закінчити цю війну. І є тільки один спосіб добитися своєї мети. Зрештою, це — саме гуманне, що ми можемо зробити, тому що в підсумку жертв буде менше.

Хоча, по можливості, ви повинні уникати заподіювати шкоду безневинним людям, але не до цього ви повинні прагнути. Закінчення війни — ось ваша основна мета. Щоб добитися цього, ми повинні позбавити їх здатності воювати. Ось відповідальність, яка лежить перед вами, як перед воїнами.

Ми захищаємо своє право на існування. Якщо нам вдасться перемогти, в підсумку ми так само допоможемо незліченній кількості людей жити вільно. Але наша мета не в тому, щоб звільнити цих людей. Якщо вони бажають бути вільними — завжди можуть приєднатися до нас.

Фактично, в Старому Світі вже є люди, які повстали проти Ордена. Я знаю їх. Наприклад, простий коваль на ім'я Віктор і його люди в Алтур-Ранзі запалили полум'я свободи в Старому Світі і готові боротися разом з нами. Скрізь, де ви зустрінете людей, які жадають бути вільними, — підтримаєте їх прагнення, спробуйте заручитися їхньою допомогою. Вони будуть з радістю спостерігати, як горять їхні міста, якщо це полум'я знищить паразитів, що руйнують їх життя.

Що б ви не робили, не забувайте, що ваша мета — перешкодити Ордену вбивати нас. І для цього вони повинні втратити бажання боротися. Наше завдання принести цю війну до них додому. Я сумую про невинно втрачених життях, але їх втрата — прямий результат аморальних дій Ордена. Ми не зобов'язані жертвувати своїми життями заради порятунку людей з того боку, з боку нападників. Ми не можемо відповідати за їх життя в цій боротьбі, не ми її почали. У нас є повне право захищатися. Ніколи і нікому не дозволяйте говорити вам зворотнє. Загроза повинна бути усунена. Все інше лише приведе вас до могили.

Воїни похмуро стояли, укриті від зливи величезним навісом. Сперечатися і заперечувати більше не було необхідності. Вони занадто довго терпіли поразки, бачили, як тисячами вмирають люди і тепер зрозуміли, що іншого шляху немає.

Річард повернувся до капітана Циммера. Молодий офіцер з квадратним підборіддям і бичачою шиєю стояв, склавши руки на потужний грудях, і зосереджено слухав Річарда. Він став главою особливого загону, коли Келен підвищила капітана Мейфферта до командувача армією Д'хари. Келен розповідала Річарду, що люди капітана Циммера відмінно знають свою справу. Це випробувані, стійкі до стресу, витривалі, безстрашні і холоднокровні бійці. Вони сміються над тим, що змушує простих солдатів збліднути. А ще Келен говорила, що вони збирають вуха ворогів.

— Капітан Циммер, у цій нашій новій операції в мене є для вас особлива робота.

Чоловік заразливо посміхнувся, опустив руки і випростався.

— Так, лорд Рал?

— Перша, найважливіша задача — усунення будь-кого,