Несвідоме одруження - Естрела Асферіс
Шкода, що батьки Віртена чинять так із ним, не усвідомлюючи, що можуть зробити свого сина нещасним. Але, можливо, це й на краще? Може він за ці два місяці зустріне свою другу половинку? Та й, напевно, йому вже час стати розсудливим і перестати бігати за кожною спідницею.
- У принципі, я не думаю, що тут є що обговорювати. Ну, змушують хлопця одружитися. Таке іноді буває, цим нікого не здивуєш, - висловила свою позицію Мел, чим висмикнула мене з думок про Вірта.
- Гаразд, - погодилася я, вже встигнувши обміркувати ту розмову, про яку майже забула після настільки насичених днів втечі.
- Зачекай, здається, я щось зрозуміла. Він тобі подобається, - Мел раптово зробила абсолютно несподіване припущення.
- Що? - здавленим голосом запитала я.
- Саме тому ти так хотіла обговорити цю розмову. Тобі потрібен був привід, щоб безперешкодно думати про свого коханого. Напевно, ти навіть собі не можеш зізнатися, що він тобі подобається.
Я задумалася. Так, він подобався мені ще на початку навчання. Але я ж придушила свої почуття. Тоді чому останнім часом усе більше згадую про нього, ніж про інших моїх друзів. Так, я сумувала і за Тесаром, і за Антуаном, і навіть Крамдеком, але найбільше мені не вистачало присутності саме Віртена. То що, це означає, що я досі відчуваю до нього якісь почуття, крім дружби?
- Схоже, ти маєш рацію, - зізналася я не стільки Мел, скільки собі, - я думала, що придушила свою симпатію ще на початку навчання. Але тепер усвідомлюю, що під виглядом дружби в мене були приховані сильніші почуття.
- О, закохана Ері. Це так незвично, - вимовила Мел.
- Не Ері. Бет, - виправила я. - Моє повне ім'я Аурелія Ерабет Альтаур. Зазвичай я використовую скорочення середнього імені, Бет. Краще клич мене так, це більш звично.
- Добре, Бет. Ти закохана, вагітна невідомо від кого. Що збираєшся робити? - запитала Мел, констатувавши ситуацію.
- Бігти і ховатися. - відповіла я. - Але зараз - продовжити розповідати свою історію. Якщо тобі цікаво, звісно.
- Цікаво, - донеслося від Мел.
