Запасна наречена. У відпустку в інший світ - Анна Лерой

— Чого це? — здивуванню моєму меж немає, але мені анітрохи не соромно чи ніяково. Це насправді весело навіть, такі милі колючки, вочевидь вони ніколи не працювали серед менеджерів в опенспейсі, де тебе проковтнуть одразу, варто тільки позіхнути та відволіктися. Хоча й не всім так весело як мені — орденці докірливо дивляться, решта дівчат здебільшого прохолодно поставилися до розмови, а от Еллі від обурення мало не плаче.

— Нітто, як у тебе язик-то поворухнувся таке сказати?! — спалахує вона. 

Я просто-таки розчулююся: тонка, дзвінка, відважна-а-а-а! Та тільки не потрібно мене захищати, тим паче від такої нешкідливої дурості. Я на різних людей за своє життя надивилася, захоплення й образи юності позаду. Подумаєш, у когось сукня з місцевими діамантиками, мені від цього ні холодно, ні жарко — я з іншого світу, раз, і в заслуженій відпустці, два. А Нітта — судячи з усього, ці троє десь перетиналися — задирає ніс ще сильніше:

— Для тебе пані Нітта! Не варто звикати, люба, тобі ж наступного тижня мені сукні підшивати!