Академія Мірравель. Проти вітру - Анна Потій

— Усе закінчиться перетворенням Арейни на світлу, — пообіцяла я.

Архімагеса Тіррена шумно зітхнула. Їй безперечно не подобалося те, що відбувається.

— Бабусю, — Дем підійшов до архімагеси і, взявши її за руку, посадив за стіл, — у нас все під контролем. Ти даремно переживаєш. Всі живі, здорові, адже сама бачиш.

— Звісно, всі здорові! — пирхнула архімагеса. — Як же може бути інакше, якщо в команді є цілитель?

Я закотила очі. Проникливості архімагесі Тіррені явно не позичати.

— Хто був поранений до того, як ти взявся за зцілення, Деме? — архімагеса Тіррена суворо подивилася на онука.

— Та всі відбулися кількома саднами з синцями, в цілому… — зам'явся Дем.

— Крім? — архімагеса Тіррена нетерпляче забарабанила пальцями по столу, примруживши очі.

Я не витримала і сама у всьому зізналася.

— Крім мене. Я ходячи катастрофа, знаю. Але вже все гаразд.

— Ех, Кетто, Кетто… — архімагеса несхвально похитала головою. — Ти ж знаєш, що недостатньо хороша поки що в бойовій магії. Чому тебе так тягне у всілякі неприємності?

— Я хотіла допомогти подрузі. Якби не я, ми б упустили Арейну, а її колишній хлопець перетворився б на темного. А він, як і Дем з цілительством та регенерацією! Не можна такого до темних відпускати!

— І що ж ти, Кетто, такого важливого зробила для врятування Арейни? — архімагеса Тіррена дивилася на мене з сумнівом. Вона чудово знала, що особливі таланти в мене лише в зіллєварінні є, в іншому мої навички і знання досить посередні. — Я хочу знати всі подробиці.

Я подивилася на Дема, шукаючи підтримки. Я не була впевнена, чи варто архімагесі Тіррені знати все. Не зносити мені голови, якщо вона дізнається, що я пішла стежити за темною самотужки.

— Або ти кажеш мені все з власної волі, Кетто, — від уваги архімагеси не сховалися мої сумніви, — або я скористаюся зіллям правди.

— Але для його використання на студентах потрібен дозвіл міністерства! — обурилася я.

— Ти диви, яка розумна! — пробурчала архімагеса, криво посміхнувшись. — Ми не в академії зараз. Ситуація взагалі не стосується навчального процесу. Я з тобою зараз не як ректор розмовляю, тож можу використовувати будь-які методи.

— Бабусю! — тепер уже обурився Дем.

— Що «бабусю»? Я вже 25 років бабуся! Розповідайте мені всю правду чи отримаєте по повній програмі.

— Ви ж сказали, що ситуація не стосується навчального процесу, — я продовжувала сперечатися, але вже не так упевнено. — Хіба ви тоді можете покарати нас?

— Я можу все і навіть більше. Не спокушай долю, Кетто Віралані.

— Це вже якась диктатура… — пробурчала я.

— Так, я така, — архімагеса самовдоволено посміхнулася. — І що ти зробиш, Кетто? У міністерство доповіси? І як потім Дему в очі дивитися будеш?

Архімагеса Тіррена знала, куди бити. Служба в імператорському бойовому загоні не пройшла для неї даремно.

— Бабусю, може, годі загрожувати? — Дем кинув на неї невдоволений погляд. — Так, ми ризикували, але не сталося нічого незворотного.

— Може, тоді візьмете і розкажете мені все від початку до кінця? Щоб я розуміла, наскільки ви тут всі ідіоти і що з вами робити далі.

Я шумно видихнула. Схоже, розмови не уникнути. Зробивши глибокий вдих, я з викликом подивилася в очі архімагесі Тіррені.

— Гаразд, зараз я вам все розповім.

Я повідала ректорці все: як ми спланували зустріч біля будинку Кадерна Віані, як я, не послухавшись, пішла туди сама, як відволікала Арейну розмовою, чекаючи на прихід інших. Не сказала лише, як отримала травми. Архімагесі Тіррені це явно не сподобалося б.

Дослухавши мою історію до кінця, архімагеса підвелася зі стільця і брудно вилаялася. Я, звичайно, знала, що вона любить міцні вирази, але таких слів точно не очікувала від неї почути.

— Бабусю! — Дем глянув на неї з докором.

— А як інакше прокоментувати те, що сталося з вами, дурнями? — архімагеса Тіррена повернулася до мене. — Як тобі пощастило отримати травми, Кетто?

Я почула зітхання мага Кадвалара за моєю спиною. Якщо розповім правду, йому точно не зносити голови. Я не могла так підставити викладача. 

— Через неуважність. Хотіла допомогти Дему і не помітила атаки своїх же, спрямованих на Арейну. Виявилася на лінії вогню, так би мовити.

— Хто атакував Арейну, коли ти була поранена? — архімагеса Тіррена уважно подивилася на мене.

— Я не встигла помітити, — я невпевнено знизала плечима. — Здається, приятель мага Кадвалара. Так, Деме?

— Так, то був він. Бабусю, він намагався відгородити нас від атаки Арейни, він не хотів нам зашкодити.

Мені було незручно намовляти на невинного, але приятель мага Кадвалара вже пішов і йому архімагеса все одно нічого не зробила б. Так що ця маленька брехня на порятунок була допустима.

— Гаразд, повірю, — кивнула архімагеса, явно підозрюючи, що ми не до кінця чесні з нею. — Що ви збираєтесь робити тепер?

— Перетворювати Арейну назад до світлого мага, — відповіла я.

— Прямо зараз?

— Так.

— Магу Кадваларе, — архімагеса повернулася до нашого викладача, окинувши його невдоволеним поглядом, — ви впевнені, що все буде добре? Арейна не зашкодить нікому тут? Темні не зможуть пробратися сюди?

— Мій будинок має досить високий захист, щоб бути безпечним місцем. Ритуал мій робочий і ви це чудово знаєте. Ви можете самі подивитись, як я його проведу. Усі можуть подивитись. Я гарантую, що ніхто в цьому будинку не постраждає від темних. Відповідаю своєю головою.

— Ви самі це сказали, магу Кадваларе, я не тягла вас за язик. Отже, — архімагеса Тіррена окинула нас усіх суворим поглядом, — якщо все пройде гладко, Арейна знову стане світлою, тоді я, так і бути, заплющу очі на вашу витівку. Але якщо щось піде не так, я доповім про подію до міністерства і ви, магу Кадваларе, відповідатимете за законом. Ти, Кетто, теж будеш покарана. І тебе, Деме, я не залишу поза увагою. На твого друга та приятеля мага Кадвалара я, на жаль, не маю впливу. Починайте. У ваших інтересах зробити все ідеально. Тільки тоді ви уникнете покарання.