Як я стала королевою - Ольга Обська

— Доброго ранку, мій королю, — Аліса і величність зустрілися за сніданком на терасі верхньої палуби.

Сьогоднішній ранок справді можна було сміливо назвати добрим. Яскраво світило сонце, віяв попутний вітер, але справа не в цьому. Головною гарною новиною було те, що з Піполо зняли всі підозри.

— Маю визнати, що ти мала рацію, моя королево, — величність наповнив чашку Аліси чаєм.

Крім чаю на сніданок було подано яєчню з беконом, яку приготували чергові по камбузу гвардійці під чуйним керівництвом Карли.

— Чекаю подробиць, мій королю, — Аліса із задоволенням взялася за сніданок.

— Я довгий час розмовляв з Піполо, намагаючись викрити його, довести що саме він пошкодив борт корабля, але в мене не вийшло. Він підтвердив твої слова, що знаходився у твоїй каюті з моменту, коли ти вчора ввечері вийшла з неї, до моменту, як надійшов тривожний сигнал про пробоїну. На доказ він докладно переказав зміст нашої розмови з тобою, яку почув через стінку.

Хитрість спрацювала. Добре, що король не знає, що Піполо може почути будь-яку розмову з будь-якого куточка корабля — йому необов'язково було безвилазно сидіти в каюті Аліси. Він і не сидів, а виконував інше її доручення — стежив за шпигуном. Але величності знати про це необов'язково.

— Я рада, мій королю, що ти переконався в невинності Піполо, — вона посміхнулася. — І тепер наше завдання — викрити справжнього шпигуна. Хто ще окрім блазня був відсутній на вчорашньому вечірньому ланчі?

— Лише капітан. Але він стояв біля штурвалу.

— Штурвал можна заклинити та відлучитися…

— Не вірю у зраду старого вірного Луїджі, — похитав головою король.

— Можливо, він просто зачарований. Що, як його альбатрос — фамільяр якогось темного мага-менталіста? Ми вже бачили з тобою дивного птаха, якого теж вважаємо фамільяром — ворона, який підмінив листа. Альбатрос може бути його побратимом.

Король замислився. Аліса дала йому час на роздуми, переключивши свою увагу на яєчню, але за кілька хвилин продовжила.

— Альбатрос дивно поводиться, хіба не бачиш? Чому він виявляв занепокоєння, ніби на судні є жінка при надії? Ми її так і не знайшли. Чи це не було просто нагадуванням про старе флотське повір'я, що як вагітна жінка на кораблі — чекай біди. Нам з тобою намагалися навіяти думку, що краще почекати з подружнім життям, тому що якщо дитина буде зачата в дорозі, то мене доведеться зняти з корабля, щоб не накликати нещастя. Все сходиться. Птах працює на ворогів корони, які не бажають, щоб у королівського подружжя з'явився спадкоємець.

Король поринув у ще глибші роздуми, з яких повернувся в реальність із компліментом:

— Ти дуже розумна, моя королево.

Пролунало щиро. Отож.

— Учора Піполо помітив альбатроса біля вікна твоєї каюти — птах явно шпигував, — озвучила Аліса ще один доказ. — Як перевірити, чи не зачарований птахом капітан? Серед твоїх людей є маги-менталісти?

— Перед тобою найкращий маг-менталіст королівства, — похвалився король.

Можна було очікувати, що фраза прозвучить зарозуміло і самовпевнено, але Аліса почула лише самоіронію.

— Колись для мене не важко було не лише перевірити, чи немає на капітані чар, а й зняти їх. Але зараз мій дар приглушений магічним зобов’язанням. Ментальна магія стала для мене недоступною, — король відсунув від себе порожню тарілку.

Алісі подобалися чоловіки, які не втрачають здорового апетиту, які б неприємні думки їх не тривожили. Вона теж розправилася зі своєю порцією з великим задоволенням, але це не відміняло того факту, що ситуація на кораблі склалася, м'яко кажучи, безвихідна. Капітан судна зачарований, куди він веде корабель незрозуміло. Однак король не падав духом.

— Нехай зняти чари з капітана поки що не вийде, але ми можемо вивести з гри його альбатроса, — поділився він планом дій. — Дамо вказівку Жанкарло, щоб приготував присипляючий еліксир. Нехай птах спить до самого прибуття на острів.

— Гарний хід, мій королю.

На капітана впливають через альбатроса. Коли птах засне, капітаном не зможуть керувати. Є надія, що він почне виконувати накази короля і приведе корабель до місця призначення цілим і неушкодженим.

— Гадаю, що на затримання і приспання альбатроса піде близько години, — король зробив кілька ковтків чаю, — а потім чекаю на тебе у своїй каюті, моя королево. Продовжимо розпочате вчора ввечері. Тепер, коли ми вирахували шпигуна і придумали, як його нейтралізувати, нам ніщо і ніхто не завадить.

Оце так-так. Королю вже й ночі не потрібно — його влаштовує кохатися в будь-який час доби. Аліса повинна була негайно вгамувати його гарячий темперамент.

— Мій королю, адже ми вже обговорювали це питання. Я не маю наміру вступати в подружні стосунки…

— Я про магію дзюдо, моя королево, — перебив він. Його іронічний погляд ковзнув поверх чашки на співрозмовницю. — Адже ти обіцяла мені кілька уроків.

О, то он він про що. Хто б міг подумати, що Аліса теж уміє перекладати з хворої голови на здорову.

— Чим більше пізнаю твою магію, тим більше вона мене захоплює, — погляд короля, і справді, захоплено блиснув. — Хотів би опанувати хоча б основи. Можливо, це мистецтво мені стане в нагоді на острові, особливо поки я позбавлений своєї звичної ментальної магії.

За кілька днів не багато чого навчиш, але Аліса була готова спробувати. Тим більше, що на небезпечному острові королю справді можуть стати в нагоді прийоми самооборони. Вона встигла помітити, який він здібний учень — все схоплює на льоту. Та й загальна фізична підготовка у нього на висоті — сильний, гнучкий, спритний.

— За кілька днів опанувати мою магію майже неможливо. Навіть основи. Знадобиться багато інтенсивних тренувань — двічі на день по три години, і багато твоєї старанності, мій королю. Дзюдо дається лише завзятим.

— Я вмію бути старанним учнем, — пообіцяв він з усмішкою передчуття.

І ось ця посмішка Алісу насторожила. Чи не надто небезпечно займатися контактним видом спорту з чоловіком, який, очевидно, відчуває до тебе сильний фізичний потяг, та й сама Аліса далеко не байдужа до його чоловічих флюїдів? Чи не пошкодує вона, що погодилася бути тренером гарячого красеня?