Це просто доля - Софія Вітерець

Далі ж все було до диковинки просто і водночас так передбачувано. Ну який міг взагалі бути щасливий кінець? Браслет Лейковіца й був порталом, що витяг мене прямо з обіймів Даріса й поніс у невідомість. Я ж немов у заповільненій зйомці досі бачила коханого, що обіймав повітря, не розуміючи, куди я поділася та без будь-якої підтримки. Без магії ой як не швидко він прийде мені на допомогу. А вона точно знадобиться.