Як я стала королевою - Ольга Обська

— Тільки не роби здивованого обличчя, мій королю, — пішла вона в наступ. — Ти сам чудово знаєш особливість цієї каюти, — Аліса обпекла величність викривальним поглядом. — Тут часто чути дивні шерехи та шепіт. Розраховував, що я злякаюся привида пірата і стану твоєю легкою здобиччю?

Аліса з цікавістю спостерігала, які емоції викликають її слова у короля. Тиран тримався абсолютно незворушно. Наче й не він задумав цей обурливий підступ — поселити дружину там, де у людини слабких нервів може статися серцевий напад.

— Той-Хто-Тут-Назавжди у твоїй каюті? — спитав він так, наче для нього це відкриття. — Так ось він де! — у голосі величності проскочили кровожерливі нотки. — Завжди хотів з ним поспілкуватися, але старий негідник одноокий Дрейк вічно тікає від мене.

Дрейк — ось як звали пірата. Але навіщо король промовив його ім’я вголос? Хіба він не знає, що це не на добро?

— Ти боягуз, якщо сховався у жінки! — не вгавав величність. Він підвівся зі скрині. — Цього разу тобі не втекти! — пригрозив, різко зсунувши клямку, через що пружна підкинула кришку вгору.

Ох ти ж! Запалена уява Аліси миттю намалювала, який шок зараз буде у його величності, коли він побачить замість одноокого пірата чотириокого блазня…