Ринок Троєщина - Олег Петренко

У кабінеті, як завжди, тиша. Василь Іванович зайшов, оглянув його, щоб не було жодних предметів на прослуховування, адже він працював у службі безпеки та іноді до нього без його відома на роботу приходили різні люди, які встановлювали слухові апарати для того, щоб слухати, чим він займається у себе на роботі, але йому нічого не було і нема від кого приховувати. Ніколи не порушував закон і все робив згідно із законом. Це було неприємним почуттям, коли він здогадувався, що хтось хоче його підслухати і дізнатися чим займається та про що і з ким розмовляє, що вказувало на недовіру когось із тих людей, які за ним іноді стежили, але ті люди не завжди жили згідно із законом. Сів на своє величезне шкіряне крісло, ввімкнув комп'ютер і почав думати про те, що потрібно щось поснідати, а вранці коли їхав повз магазин бачив що він ще закритий, і відкриваються тільки о дев'ятій годині, а зараз якраз був той же час, коли продуктові магазини відкриваються. Коли завантажив комп'ютер, подивився певні файли, оглянув документи на столі, і подумав про те, що деякий час потрібно витратити на їх закінчення і доведення справ до кінця і тільки тоді він зможе поїхати в магазин. Почав працювати і через годину зробив певний обсяг роботи, після чого знову подивився на годинник і сам собі сказав:

- Ні, я так до самого вечора не зможу. Потрібно поїхати в магазин і купити щось снідати. Голодним працювати це дуже важко, відволікає та заважає зосередитися.

Встав з крісла, а комп'ютер залишився увімкненим. До першого магазину, де можна було придбати їжу, потрібно було їхати п'ять хвилин і якщо він вимикатиме і вмикатиме комп'ютер, то це займе набагато більше часу на завантаження системи. Мав стару модель комп'ютера, яка завантажувала програмне забезпечення протягом двадцяти хвилин. Купив той комп'ютер на який зміг самостійно заробити і йому це дуже подобалося, що всі речі, які були у нього, він власноруч на них заробив і чесною працею.

Зачинив за собою двері, спустився сходами, вийшов через пост охорони, що привіталася з ним, а це вже була інша зміна і вона вступила на пост о дев'ятій годині ранку, а попередня зміна охорони вже знаходилася вдома і відпочивала. Вийшов зі своєї будівлі, підійшов до автомобіля, відчинив двері, сів, завів двигун і поїхав уперед дорогою. Виїхав на головну дорогу, як несподівано з'явився інший автомобіль, що їхав на величезній швидкості, а це був Жигулі і він прилетів на заборонений колір світлофора. Василь Іванович невдоволено глянув на цей автомобіль і сам сказав:

- Тобі пощастило, що я вже довгий час не працюю у дорожній службі безпеки. Я б зараз тебе наздогнав і тоді б тобі виписав штраф у повному обсязі і не пошкодував би. Ти ж бачиш, куди їдеш, на яке світло. Ти бачиш автомобілі з іншої смуги та інші їдуть на зустріч через перехрестя, а ти летиш і не бачиш куди. Ще б кілька секунд і влетів би до іншого автомобіля. І чим би це закінчилося? Були б постраждалі та пошкоджені автомобілі і щоб тоді було далі? Що ці кілька секунд допоможуть тобі? Вони нікому не врятують життя, а навпаки заберуть його, і не тільки ти втратиш життя, а й інші водії, які можуть постраждати та дотримуються правил дорожнього руху, а ти цього не робиш. Василь Іванович незадоволений подивився на того автомобіліста, який перелетів на заборонений колір світла з одного місця в інше і стиснув зуби, розуміючи, що цей водій порушує правила дорожнього руху, але він уже довгий час не працює у дорожній службі безпеки і не мав жодних повноважень того, щоб його наздогнати. та виписати йому штраф, покарати за недбале керування. І виникло припущення, що цей водій можливо навіть з самого ранку вже вживав алкогольні напої, а це жахливе порушення і у таких водіїв потрібно відбирати права водія на довгий термін, щоб вони не їздили і не створювали небезпеки на дорозі.

Василь Іванович знову подивився на того водія, який уже віддалився від нього на досить велику відстань і все, що він бачив це задні габарити:

- Куди ж ти летиш? Куди ти поспішаєш? Тобі що набридло жити? Ти хочеш якнайшвидше опинитися в тому місці, звідки ніхто ніколи не повертається? Ці хвилини поліпшають тобі життя? Ні, потрібно дотримуватися правил дорожнього руху, адже вони не просто так були написані, а для збереження життя кожного водія на дорозі, і не тільки водія, а й пішохода.

Василь Іванович не міг заспокоїтися від того, що побачив і того, що якийсь водій, який не дотримується правил дорожнього руху, нахабно створює небезпеку на дорозі і ще кілька секунд і він влетів би в інший автомобіль і на дорозі було б дорожньо-транспортне подія та постраждалі. Швидкість була досить велика для сильного зіткнення та смертельних наслідків.

Василь Іванович:

- Божевільний, і я більше нічого не можу сказати крім слова божевільний. Цей автомобіль всіх наражає на небезпеку. Це божевільний водій. Куди дивляться інші працівники дорожньої служби безпеки і чому ніхто його не зупинив? Тут має стояти працівник дорожньої служби та чому його тут немає? Потрібно якнайшвидше поскаржитися в головне управління дорожньої служби, щоб сюди якнайшвидше поставили працівника, який керуватиме дорогою і стежитиме за тим, щоб ніхто не порушував жодних правил водіння.

Василь Іванович дістав свій блокнот, зробив запис про те, що потрібно якнайшвидше повідомити головне управління дорожньо-транспортної безпеки для того, щоб тут стояв їхній працівник і стежив за дотриманням правил на дорозі.

Василь Іванович подивився вперед через лобове скло і на світлофор, що знаходився над головою, і показав пусте світло для початку руху. Не поспішаючи, дотримуючись правильного руху, переключив коробку передач, змінивши швидкість і повільно рушив з місця і поїхав уперед. За кілька хвилин доїхав до невеликого магазину, який знаходився біля дороги, де продавалися різні сніданки для таких випадків. Здебільшого тут зупинялися водії, які заїжджали після довгої дороги і у яких немає можливості поснідати. А можуть придбати дешево свіжий сніданок і в дорозі або тут на місці за столиком поїсти і далі продовжити свій рух у справах.