Усі царства іншого світу - Лариса Лешкевич
– Не хвилюйся, все тут! – здогадався про її занепокоєння Х'ярго і недбало вказав на шафу з величезним тьмяним дзеркалом на дверцятах.
– Знаєш, що… Для того, хто проспав сімсот років, ти дуже добре обізнаний! Твоя мова, твої манери… – промовила Веда, відчуваючи, що її голова починає туманитися дедалі більше.
– Сон не заважав мені бачити та усвідомлювати те, як змінюється світ навколо…
– І я мушу тобі вірити?
– Доведеться, якщо бажаєш зберегти сили та розум!
– До біса все! – з неймовірною втомою пробурмотіла Веда, – я більше не можу, не хочу ні про що думати.
– Правильне рішення! Зараз надішлю когось, хто допоможе тобі. Відпочинеш добре, а завтра ми продовжимо.
– А ти?
– Я не заважатиму твоєму відпочинку, але буду неподалік. Залишилося ще багато такого, що нам варто було б прояснити… – відповів Х’ярго.
