Перунів цвіт - Анастасія Шевердіна

того часу, як Уна одружилася з литовським князем, він щомісяця надсилає до Землеграда величезні зливки — на знак вдячності за «милесеньку дружиноньку Уночку», як він сам сказав батьку. Уна там, у Литві, керує видобутком металів, і, кажуть, дуже вдало.

— А як вона ладнає з чоловіком?

— Милі сваряться — отже, любляться! Литовець від Уни в захваті: каже, він навіть із батьком своїм боявся протиборства менше, ніж із дружиною.

Друзі засміялися. Данило встав і пішов до печі.

— Годвіне, поснідаєш із нами? — запитав домовик, зазираючи в макітру. — М’ясо оленяче! Уммм! Смакота-а-а!

— Ой, ні! — підхопився Годвін. — Не буду! Полечу я вже! Лада лаятиметься. Вона звечора така сердита була — у неї досліди в лабораторії провалилися!

Годвін виліз із хати, озирнувся довкола й розправив крила. Друзі вийшли на ґанок провести його.

— А взагалі, хлопці, розпустили ми наших жінок! — зітхнув дракон, підморгнувши Данилі.

— Шкодуєш про щось? — запитала Калина.

— Ні, ні про що не шкодую! — щиро відповів Годвін. — Просто вся та історія із квіткою здається зараз такою далекою, такою казковою… Весело сьогодні згадувати вчорашні напівдитячі страхи… Я й не мріяв навіть, що все в нас настільки чудово вийде!..

— А я так і знав! — гордо випнув груди Данило.

Оглавление Золоте Дерево Землеграда Князівська родина Академія Гості з Півночі та Півдня Посвята та її наслідки Велесове володарювання У лісі Господар дому Племінниця відьми Полон Вовкулака Сутичка Неприємні наслідки Млинар Вартовий Несподіванки Полум’яна квітка Вирішальний бій Зустріч Найстарший у родині Новий князь Замість епілогу