Сніговий дракон - Крістіна Логоша

Я увійшла в кухню, з жалем розуміючи, що тепер на мене лягла не тільки турбота про подругу, а й готування. Єдина покоївка Стефана навряд чи мені з цим допоможе.

З головного холу пролунали звуки кроків і приглушена розмова. Говорили Стефан і якийсь чоловік, мабуть, лікар із селища. Я вийшла до них назустріч.

— Доброго дня, — привітався незнайомець у потертому камзолі. - Де я можу побачити хвору?

— Сходами праворуч. Перші двері.

Чоловік кивнув і пішов у вказаному напрямку. Стефан залишився зі мною.

- Як Ася? — перейнявся коханою.

— Тієї ж пори: хвора і примхлива.

— Це вона може, — хмикнув Стефан.