Друге Правило Чарівника, або Камінь Сліз - Террі Гудкайнд
— Ось тут, — прошепотів він, як уві сні. Здавалося, стрічки ожили. Літери ставали все виразніше й виразніше. І знову перед його уявним поглядом виник Меч Істини.
Уоррен зблід і відірвався від книги.
— Драука, — прошепотів він. — Саме це слово — в центрі суперечки. Фуеро Грісса ост драука — «Несучий смерть».
— У чому ж тут суперечність? — Запитала Паша. — Ти що, хочеш сказати, ці слова можна перевести інакше? Уоррен зробив невизначений жест:
— І так, і ні. Це — буквальний переклад. Суперечка ж йде про різне значення слів.
Річард прибрав руку. Образ Меча Істини зник.
— Мова йде про різні значеннях слова «смерть», — сказав він.
Уоррен нахилився до нього так, що майже ліг на стіл.
— Так! Ти зрозумів!
— Що може бути ясніше слова «смерть»? — Запитала Паша.
— Ні-ні, Паша, тільки не по-древнєд'харіанськи! — Вигукнув Уоррен. Зброя сестер називається «дакрил», і це слово походить від слова «драука». Воно означає «смерть», «мертвий». Наприклад, як у реченні: «Мрісвіз, якого вбив Річард, мертвий». Але «драука» означає також «душі померлих».
Паша насупилася:
— Отже, ти хочеш сказати, що «драука» можна зрозуміти як «душі мертвих»?
— Ні, — сказав Річард. — «Духи». «Той, хто закликає померлих духів». Останні слова він вимовив пошепки.
— Правильно, — відповів Уоррен — Це і є друге тлумачення.
— Скільки ж всього значень слова «драука»? — Поцікавилася Паша.
«Три», — подумав Річард.
— Три, — сказав Уоррен.
Річард вже зрозумів, яке значення — третє.
— Підземний світ, — прошепотів він, дивлячись на слово «драука». — Царство мертвих — ось третє значення слова «драука».
— Але ж ти ж не знаєш древнед'харіанського! — Уоррен сам був блідий, як привид. — Скажи мені, чи немає у твоїх жилах д'харіанської крові?
— Моїм батьком був Даркен Рал, — прошепотів Річард.
— Чарівник, який правив в Д'харі, а до нього правив мій дід, Паніз.
— О Творець! — Прошепотів Уоррен. Паша торкнулася руки Річарда.
— Підземний світ? Але як це слово може означати «Підземний світ»?
Відповів їй Уоррен.
— Тому, що Підземний світ — це світ мертвих.
— Але як же можна «перенести» його в наш світ? — Не зрозуміла послушниця.
— Розірвавши завісу, — вимовив Річард, дивлячись перед собою невидющими очима.
У кімнаті запанувала мертва тиша. Паша здивовано дивилася то на Річарда, то на Уоррена. Нарешті вона порушила мовчанку:
— Але мене вчили, що якщо слово в якомусь пророцтві має різні значення, то його можна зрозуміти правильно тільки виходячи з контексту. Хіба не можна так поступити в даному випадку?
— Про це й сперечаються, — пояснив Уоррен. — Бачиш, в цьому пророцтві йдеться про такі речі, до яких можуть відноситися всі три значення слова «драука». А значить, що і все пророцтво може мати різний зміст. І всі ці суперечки нагадують гру собаки, яка намагається зловити власний хвіст, але тільки даремно бігає по колу. Ось чому я стільки б'юся над словом «драука». Адже правильно зрозуміти його — значить правильно зрозуміти і все пророцтво, що перш ще нікому не вдавалося. Я став би першим, кому вдалося зрозуміти його за три тисячі років!
Річард змусив себе посміхнутися:
— Я вже говорив, що не дуже добре відгадують загадки, але обіцяю над цим подумати. Лице Уоррена прояснилося.
— Правда? Я був би тобі так вдячний!
— Обіцяю!
Паша встала.
— Ну що ж, вже пізно, — сказала вона. — Нам з Річардом пора перейти до наших занять.
— Спасибі, що прийшли, — посміхнувся Уоррен. — У мене тут рідко бувають гості.
Всі троє попрямували до виходу. Паша йшла першою. Коли вона вийшла з кімнати, Річард швидко натиснув на металеву пластину в стіні. Потайная двері стала закриватися. Паша вдарила кулаком по каменю, але щілина була занадто вузькою, щоб послушниця могла повернутися. Між ними виросла стіна, і Паша залишилася по іншу сторону. Уоррен здивовано подивився на металеву пластину.
— Як ти це зробив? Ти ж тільки новачок. Ти мав би навчитися цьому ще дуже нескоро!
Річард і сам не знав, як, а тому вважав за краще не відповідати.
Замість цього він запитав:
— Скажи мені, що зроблять сестри, якщо зловлять тебе на брехні?
Уоррен мимоволі торкнувся нашийника.
— Вони заподіють мені біль.
— За допомогою нашийника? Уоррен кивнув.
— А часто вони це роблять?
Уоррен взявся нервово смикати одяг.
— Ні, не дуже часто. Справа в тому, що кожен чарівник повинен спочатку пройти випробування болем. Іноді вони роблять це, щоб перевірити, чи готовий учень до випробування.
— А в якому випадку вважається, що ти витримав випробування?
— Наскільки мені відомо, якщо учень не просить, щоб вони перестали заподіювати йому біль, вважається, що він витримав випробування. — Він знову зблід.
— У мене ще жодного разу не виходило. І буває так, що вже можеш витримати біль, а вони посилюють її.
— Спасибі, Уоррен. Приблизно так я і думав. Послухай, мені потрібна твоя допомога в одній справі.
— Чим можу бути корисний? — Запитав Уоррен, ще схвильований своєю розповіддю.
— Я хочу попросити тебе: раз в книзі, як ти кажеш, мова йде про мене, вивчи все, що має до мене відношення. Ще мене цікавлять Вежі Згуби і Долина заблукалих. Крім того, мені треба знати все про завісу, яка відділяє Підземний світ від світу живих. У цій книзі кількома сторінками раніше був один малюнок. Щось на зразок сльозинки. Ти не знаєш, що це таке?
Уоррен перевернув кілька сторінок.
— Ось цей?
